Апеляційний суд підтвердив тюремний строк для іранського аспіранта в Орлеані

Орлеан – 22.07.2026: Апеляційна палата в Орлеані підтвердила тюремний строк для іранського аспіранта Мохаммада Джавада Саелі. 36-річного чоловіка вже 1 червня кримінальний суд міста засудив до 18 місяців ув’язнення без умовного строку. За даними французьких медіа, рішення у вівторок, 21 липня, загалом залишилося без змін. Справа спричинила значне занепокоєння в Університеті Орлеана.

Предметом провадження були висловлювання під час захисту дисертації, а також дописи в професійній мережі LinkedIn. Саелі присвятив свою роботу під час захисту 27 березня колишньому іранському революційному лідеру Алі Хаменеї. Керівництво університету тоді перервало захист. Незабаром після цього університет подав заяву до правоохоронних органів, оцінивши висловлювання та онлайн-публікації аспіранта як такі, що можуть мати кримінально-правове значення.

У червні кримінальний суд визнав Саелі винним у прославлянні терористичного акту. Згідно з повідомленнями про розгляд справи в першій інстанції, йшлося також про погрози або залякування працівників університету. Правосуддя оцінило дописи та висловлювання у сукупності; обвинувачений, за попередніми повідомленнями, заперечував, що підтримував тероризм. Його захист наполягав на виправданні.

Рішенням від 21 липня покарання у вигляді позбавлення волі тепер підтверджено в другій інстанції. Перший вирок також передбачав п’ятирічну заборону перебувати у Франції після відбуття покарання. У середу спочатку не було відомо про можливі подальші засоби правового захисту. Остаточно встановити набрання рішенням законної сили можна лише після закінчення відповідних допустимих строків або завершення подальших процедур.

Цей випадок показує, як швидко академічний контекст може стати предметом кримінально-правових спорів. Дисертація є місцем наукового розгляду, але не простором поза дією закону. Водночас у справах щодо прославляння тероризму діють високі правові вимоги: вирішальним є не лише провокаційне чи політичне висловлювання, а й те, чи можуть висловлювання, зроблені публічно, позитивно представляти терористичні акти або їхніх виконавців.

Університет Орлеана в цьому провадженні був не лише місцем, де звинувачення спочатку стали помітними. Згідно з даними, що стали відомі тоді, він звернувся до компетентних органів і як запобіжний захід відсторонив аспіранта від його обов’язків. Для студентів і працівників залишилося складне питання: як заклади вищої освіти можуть захищати відкриті дискусії та водночас реагувати, якщо працівники або викладачі почуваються під загрозою через висловлювання?

Апеляційний вирок поки що не завершує публічну дискусію, але ставить чітку юридичну крапку. Щодо Саелі й надалі діє презумпція невинуватості стосовно всіх звинувачень, не охоплених підтвердженим вироком. Однак у цій справі апеляційний суд підтвердив оцінку суду першої інстанції, що встановлені висловлювання та публікації були караними.