Барбу має намір подати у відставку після закону про сільське господарство

Париж – 22.07.2026: міністерка довкілля Франції Монік Барбу, за даними її оточення, має намір подати у відставку перед засіданням Ради міністрів у середу. Причиною став закон про надзвичайну політику в сільському господарстві, остаточно ухвалений у вівторок. Колишня міжнародна посадовиця у сфері довкілля відкидає ключові положення тексту, зокрема можливість за певних умов знову дозволити засоби захисту рослин, які досі були заборонені у Франції.

Парламент спершу схвалив компроміс у Національних зборах 296 голосами проти 224; Сенат підтримав його 214 голосами проти 111. Закон розглядався за прискореною процедурою. Він поєднує заходи зі зміцнення сільськогосподарського виробництва зі спрощеннями у питаннях води, землекористування та захисту тваринницьких господарств. Однак політично найбільш суперечливою залишалася стаття про пестициди.

Згідно з нею, орган охорони здоров’я Anses може за суворих умов дозволити винятки для ацетаміприду у вирощуванні фундука, а також для флупірадифурону – у виробництві цукрових буряків, яблук і вишень. Обидві діючі речовини дозволені на європейському рівні, але досі заборонені у Франції. Основне законодавче правило про заборону залишається чинним; утім, ухвалений механізм відкриває обмежений національний простір для повторних дозволів.

Барбу публічно виступала проти цього положення, а також проти подальших змін у водному законодавстві. Тому її заявлений крок був би не стільки особистим конфліктом, скільки видимим зіткненням щодо ієрархії політичних цілей: уряд прагне відповісти на тиск з боку сільського господарства швидкодійними послабленнями, тоді як відомство довкілля посилається на захист біорізноманіття та водних ресурсів.

Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню, за інформацією агентства AFP, ще до загострення запевнив Барбу у своїй довірі. Водночас він захищав необхідність політичних компромісів. Після остаточного голосування він чітко заявив, що текст, ухвалений парламентарями, не скасовує французьку заборону на ацетаміприд. Це формулювання вказує на інституційну суть спору: оскаржується не принцип, а межі можливих винятків.

Ця подія створює напругу для й без того неоднорідної урядової основи. Частини центрального урядового табору разом із лівими виступили проти положення про винятки, тоді як підтримка з боку консервативних кіл і Rassemblement National забезпечила текстові схвалення в парламенті. Для Лекорню це успіх щодо закону, важливого для сільських регіонів, але водночас і невдача для його претензії розглядати екологічну політику як рівноправну урядову мету.

Чи буде відставку формально прийнято і хто за потреби замінить Барбу, у середу вранці ще залишалося невідомим. Проте заява має вагу: вона пролунала одразу після фінального голосування та перетворює галузеву політичну суперечку на питання для кабінету міністрів. Тепер уряд має показати, чи запровадить передбачені винятки у вузьких межах і під науковим контролем, чи закон започаткує ширше переналаштування екологічної політики.