Пан Дельфрессі схвалює обережний підхід до права на смерть.

Париж — 16 липня 2026 року: Жан-Франсуа Дельфрессі, голова Національного етичного комітету Франції, назвав законопроєкт про право на допомогу в помиранні, остаточно ухвалений парламентом, обережною спробою відповісти на запитання громадян. На це питання немає однозначно правильної чи неправильної відповіді, пояснив лікар. Воно лежить між правом людини ухвалювати рішення щодо кінця життя та обов’язком суспільства виявляти солідарність із тими, хто особливо потребує захисту.

У середу, 15 липня, Національні збори ухвалили законопроєкт у остаточному читанні 291 голосом «за», 241 «проти» та за 29 утримань. Після того як Сенат кілька разів відхиляв його, Національні збори таким чином скористалися своїм правом остаточного ухвалення рішення. Голосування завершує тривалий парламентський процес, позначений значними розбіжностями між двома палатами, невдалими спробами посередництва та кількома повторними читаннями.

Законопроєкт створює право на отримання допомоги в помиранні за чітко визначених умов. Він поширюється на повнолітніх осіб із тяжким і невиліковним захворюванням, чий прогноз перебігу хвороби є несприятливим і які перебувають на пізній або термінальній стадії. Додатковими вимогами є нестерпні фізичні чи психологічні страждання або страждання, які неможливо контролювати лікуванням, а також здатність висловити вільне та повністю поінформоване бажання.

Загалом передбачається, що відповідна особа самостійно введе смертельну речовину. Якщо вона фізично не здатна це зробити, за певних умов її може ввести інша людина. Лікар ухвалює рішення щодо запиту відповідно до встановленої процедури, яка передбачає консультації з колегами. Законопроєкт також передбачає механізми нагляду після здійснення процедури. Неповнолітні та люди, нездатні висловити вільне й повністю поінформоване бажання, виключені із запланованого кола осіб, які мають право на це.

Оцінка Дельфрессі підкреслює інституційне ядро конфлікту. У Висновку № 139 від 2022 року Національний етичний комітет уже вважав обмежений шлях до активної евтаназії за суворих умов етично прийнятним. Водночас він наголосив, що такий шлях буде відповідальним лише за умови супроводження розширенням надійної паліативної допомоги, ефективного знеболення та захисту від соціального чи сімейного тиску.

Щодо цього другого стовпа парламент уже посилив його законом від 26 травня 2026 року про рівний доступ до підтримки та паліативної допомоги. Отже, політичний підхід ґрунтується на ідеї, що нові індивідуальні можливості не повинні ставати заміною медичної та соціальної допомоги. Чи працюватиме це на практиці, значною мірою залежатиме від доступності паліативної допомоги в кожному регіоні та ресурсів системи охорони здоров’я.

Перед промульгацією ще має відбутися перевірка Конституційною радою. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню має намір попросити перевірити три пункти: тривалість строку для відкликання рішення, положення щодо повнолітніх осіб під захистом та застосування свободи совісті в медичних і соціальних установах. Таким чином, ухвалення законопроєкту є вирішальним процедурним кроком у парламенті, але ще не означає його практичного застосування.