Версаль – 18.06.2026: Президент США Дональд Трамп учора ввечері у палаці Версаль підписав Меморандум про взаєморозуміння (MOU) з Іраном, який поклав край війні тривалістю 110 днів. Конфлікт розпочався 28 лютого внаслідок бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану. За присутності президента Франції Еммануеля Макрона угода передбачає негайне припинення вогню та встановлює 60-денний термін для подальших переговорів з ключових питань, таких як ядерна програма Ірану. Основні пункти – припинення усіх військових операцій, скасування санкцій проти Ірану та створення фонду обсягом 300 мільярдів доларів США для відновлення та економічного розвитку країни. В обмін Іран підтвердив свою відмову від розробки ядерної зброї і має намір відкрити протоку Ормуз, яка є стратегічно важливим судноплавним шляхом.
Незважаючи на угоду, Трамп стикається з критикою у своєму електораті, адже умови суттєво відрізняються від його початкової вимоги «безумовної капітуляції» Ірану. Формальне підписання угоди планується провести на церемонії в Женеві. У своїй промові Трамп контроверсійно заявив, що «неприйнятно» забороняти Ірану балістичні ракети, тоді як інші держави їх мають. Війна забрала життя 13 американських солдатів та поранила сотні.
Паралельно Габріель Аталь, колишній прем’єр-міністр Франції та нинішній голова центристської партії Renaissance, оголосив про свою кандидату на президентські вибори 2027 року. Символічно 37-річний політик обрав сільське село Мюр-де-Баррез для цієї заяви, аби відмежуватися від мітичної еліти. Аталь має на меті об’єднати партії центру-ліва та дистанціюватися від непопулярного курсу свого попередника Еммануеля Макрона. Він підкреслює центристський і проєвропейський напрямок своєї політичної візії, яку називає «аталізмом».
Вже представлені Аталем чотири ключові програмні пункти: освіта, заробітні плати, кордони та штучний інтелект. В освітній сфері він особливо наголошує на відновленні авторитету вчителів та добробуті учнів. Також планує збільшення заробітних плат та посилення охорони кордонів, аби зміцнити Францію як потужну європейську державу.
У контексті політичної стратегії в межах центрального блоку Аталь запропонував спільну кандидатуру на президентських виборах 2027 року. На наступному «Комітеті зв’язків» 10 червня він анонсував нові пропозиції, зокрема графік праймеріз для сприяння узгодженню єдиного кандидата.
Ці події означають значний поворотний момент у французькій державній та світовій політиці. Наступні тижні покажуть, як далі розвиватиметься політичний ландшафт у Франції та у міжнародних відносинах, і яку роль відіграватимуть ці події напередодні виборів.