Дослідження ESO попереджає: заплановані мегаконстеляції супутників можуть значно освітлити нічне небо

Paris – 02.07.2026: Дослідники Європейської південної обсерваторії (ESO) в актуальному дослідженні застерігають про серйозні наслідки для спостереження неба через стрімке зростання констеляцій супутників. Згідно з дослідженням, наразі в орбіті Землі зареєстровано близько 14 000 супутників. Якщо всі нині анонсовані та подані програми будуть реалізовані, ця кількість перспективно може зрости до приблизно 1,7 мільйона — із помітним збільшенням яскравості неба та частішими слідами перешкод на астрономічних знімках.

Опубліковане як науковий фаховий матеріал і препринт на arXiv дослідження моделює, скільки яскравих смуг залишатимуть великі констеляції на широкополях знімках і наскільки зросте дифузна фоновa яскравість. Особливо постраждали б довготривалі програми та огляди, які картографують дуже тьмяні об’єкти. Вже окремі дуже яскраві супутники можуть зробити знімки непридатними; сильне скупчення таких об’єктів посилило б цей ефект і ускладнило б виявлення слабких галактик, астероїдів або короткочасних явищ.

Астроном ESO Olivier Hainaut цитовано в агентських повідомленнях із попередженням, що при значному зростанні числа яскравих об’єктів виникатимуть не лише точкові світлові сліди, а й вимірно вища загальна яскравість неба, через що тьмяні цілі часто залишатимуться нижче межі виявлення. Дослідження окреслює сценарії, в яких дифузний фон у релевантних діапазонах довжин хвиль істотно зростає; для великих проєктів, як-от Vera C. Rubin Observatory, це може призвести до зниження ефективності та якості даних.

Поза оптичними ефектами команда також вказує на ризики для радіоастрономії: випромінювання від супутників і наземних мереж може заважати чутливим вимірюванням у захищених діапазонах. Крім того, з кожним наступним поколінням констеляцій зростатиме щільність руху в навколоземному просторі — разом із більшими вимогами до уникнення зіткнень та стратегій утилізації, щоб обмежити ризик уламків і фрагментації.

Як заходи протидії автори називають технічні обмеження яскравості, темніші поверхні та сонцезахисні рішення, координоване планування орбіт, обов’язкові концепції виведення з орбіти наприкінці строку служби, а також екологічні перевірки як невід’ємну частину процедур видачі дозволів. Академії наук і регулювальні органи закликають систематично оцінювати кумулятивні ефекти перед видачею масштабних дозволів. Компанії з існуючими чи запланованими констеляціями, зокрема SpaceX і E-Space, частково посилаються на поточні заходи з пом’якшення; фахові комітети однак вимагають обов’язкових і перевірюваних стандартів.

Аналіз 1 та 2 липня 2026 року отримав широке міжнародне резонансування у фахових колах і медіа. Для дослідницьких установ, таких як ESO, та обсерваторій по всьому світу на кону стоїть не лише якість зображень: частіші перешкоди та підвищена фоновa яскравість також можуть уповільнити або ускладнити раннє виявлення потенційно небезпечних астероїдів чи характеристики короткочасних небесних явищ.