Жанбрун захищає тимчасове повернення енергетично слабких орендних квартир за умови обов’язків з ремонту

Paris – 07.07.2026: Міністр містобудування та житлової політики Вінсент Жанбрун у вівторок захистив ключову норму законопроєкту „Relance et décentralisation du logement“: тимчасове повернення на ринок оренди енергетично слабких квартир класів F і G — за умови, що власники дотримуються обов’язкових планів санації. Проєкт розглядається того ж дня в Сенаті в першому читанні.

Уряд аргументує це гострою нестачею житла у багатьох містах і одночасною наявністю невикористаного житлового фонду. Жанбрун окреслив підхід як прагматичний обмін: тимчасова оренда натомість на підлягаючі перевірці зобов’язання з утеплення, заміни застарілих опалювальних систем або заходів із захисту від спеки. Згідно з проєктом передбачені різні строки: три роки для одноквартирних будинків, п’ять років для квартир у житлових комплексах. У межах цього коридору необхідно розпочати й підтвердити виконання основних робіт; в іншому разі загрожують санкції.

На тлі цього діє поетапне обмеження на здавання в оренду для так званих „Passoires thermiques“, запроваджене законом „Climat et Résilience“ з 2025/2028 років. Запропонованою винятковою нормою уряд, за власними оцінками, прагне зробити знову доступними від 650 000 до 700 000 квартир, за умови, що ремонти дійсно будуть виконані. Жанбрун висловив очікування, що механізм може дати вимірні результати протягом п’яти років, але підкреслив необхідність чіткого контролю.

У Сенаті є поправки, які мають уточнити строки, правила підтвердження та контролю. Також обговорюються полегшення для адаптацій проти перегріву — наприклад затемнення, вентиляція або озеленення дахів. Екологічні організації та частина опозиції натомість попереджають, що надто широкі винятки можуть залишити орендарів довше в погано утеплених, вразливих до спеки квартирах і розмити цілі зі скорочення енергоспоживання.

Юридично постає питання, як ця особлива норма взаємодіятиме з обов’язком забезпечувати житло, що відповідає договору і є безпечним для здоров’я. Правознавці вказують на потребу чітко визначених санкцій у разі невиконання обіцянок із санації — від штрафів через тимчасові заборони на здавання до примусових заходів. Вирішальним буде, чи матимуть префектури та муніципалітети достатні ресурси для контролю та опрацювання винятків.

Також відкритим залишається питання фінансування: ефективність норми значною мірою залежить від субсидій, кредитів та консультативних структур, які супроводжуватимуть власників у процесі. Спостерігачі очікують, що виконавчі акти визначать, як документувати прогрес, які роботи мають пріоритет і як органи влади можуть обґрунтовувати продовження строків. До остаточного голосування ключовим випробуванням залишатимуться не лише точні межі винятків, а й темп хвилі санацій.