Жиронда: Підземні осередки жару подовжують операцію після великої пожежі

Леж-Кап-Ферре – 02.08.2026: Після великої пожежі в Жиронді пожежники зосереджуються на прихованих осередках вогню в ґрунті. Особливо в районі Кап-Ферре торф може довго зберігати тепло та поширювати вогонь під землею. Згідно з підтвердженою на цей момент картиною ситуації, вогонь охопив близько 42 000 гектарів лісу та рослинності. Навіть якщо фронт відкритого полум’я більше не просувається, місцевість залишається небезпечною.

Рятувальники повинні окремо обстежувати задимлені ділянки, зони коріння та обвуглений ґрунт, розкривати їх і охолоджувати водою. Осередки жару можуть зберігатися під поверхнею, яка на вигляд уже загашена. Якщо температура знову підвищиться, посилиться вітер або ґрунт ще більше висохне, вогонь може знову вийти на поверхню. Ця кропітка робота докорінно відрізняється від боротьби з відкритим фронтом пожежі й може тривати довгий час.

Від 22 липня пожежа швидко поширилася із Сомоса на частини північного басейну Аркашон. Під час гострої фази влада та рятувальні служби розпорядилися провести масштабну евакуацію, зокрема на півострові Леж-Кап-Ферре. Жандармерія, пожежна служба та інші сили безпеки забезпечували безпеку транспортних маршрутів, супроводжували мешканців і звільняли небезпечні райони.

За останніми оприлюдненими даними, охоплена вогнем площа близько 42 000 гектарів більше не збільшувалася. Наприкінці липня пожежу вважали стабілізованою, однак ще не остаточно локалізованою. Ці поняття позначають різні етапи операції: стабілізація означає, що поширення наразі зупинено. Повністю локалізованою пожежа вважається лише тоді, коли її межі перебувають під постійним контролем і подальшого поширення не очікується.

Торф’янисті ґрунти суттєво ускладнюють цей перехід. Органічний матеріал може тліти в глибших шарах, хоча на поверхні майже не видно нічого, окрім диму або локального тепла. Під землею жар може поширюватися вздовж сухих шарів торфу та коріння. Тому недостатньо загасити видиме полум’я: уражені ділянки потрібно неодноразово перевіряти й за потреби повторно зволожувати.

Тому для населення стабілізація ще не означає необмеженого повернення до нормального життя. Залежно від місцевої небезпеки доступ до лісових районів може залишатися закритим, поки пожежники та органи влади контролюють температуру ґрунту й перевіряють можливі повторні загоряння. Незмінна площа завданої шкоди свідчить про те, що безпосереднє поширення було стримано. Водночас тривала робота з підземними осередками жару показує, чому остаточна локалізація такої пожежної території потребує значно більше часу, ніж гасіння видимого полум’я.