Карім Буамране, мер Сен-Уена, оголосив про свою кандидатуру на президентських виборах

Париж – 09.06.2026: Карім Буамране, соціалістичний мер Сен-Уена, у вівторок на France Inter оголосив про свою кандидатуру на президентські вибори 2027 року. У своїй заяві Буамране підкреслив необхідність вести Францію у нову еру та вирішувати соціальні виклики країни. Він заявив, що зі своїм досвідом мера та баченням майбутнього країни хоче зробити значний внесок.

Буамране, народжений 21 лютого 1973 року у Кліші, розпочав свою політичну кар’єру в Комуністичному союзі молоді і у 1995 році був обраний депутатом міської ради Сен-Уена. У 2014 році він приєднався до Соціалістичної партії і у 2016 році став національним секретарем з інновацій. Того ж року він також став прес-секретарем партії під керівництвом Жана-Крістофа Камбаделіса. На лівих праймеріз він підтримував Манюеля Валлса за Сена-Сен-Дені.

У 2017 році Буамране був номінований заступником Янніка Тріганса на парламентських виборах після того, як тодішній міністр внутрішніх справ Бруно Ле Ру пішов у відставку через звинувачення в зловживанні коштами. Вони отримали у першому турі 9,44 % голосів і не дали рекомендацій для другого туру.

Буамране відомий своєю роботою в Сен-Уені, передмісті Парижа, яке зазнало масштабних міських оновлень напередодні Олімпійських ігор 2024 року. Ці зміни привернули до нього міжнародну увагу. Після Олімпіади і до призначення Мішеля Барньє французькі ЗМІ припускали, що Буамране може стати потенційним кандидатом на посаду прем’єр-міністра після дострокових парламентських виборів 2024 року.

У вересні 2025 року Буамране виступив за заходи, які мають спонукати мерів виконувати квоти щодо соціального житла. Він запропонував ввести покарання у вигляді недопуску до виборів для тих, хто не виконує законодавчо встановлені 25 %.

Оголошення Буамране відбувається в час, коли список кандидатів на президентські вибори 2027 року вже розширюється. На початку травня 2026 року Жан-Люк Меланшон оголосив про свою четверту кандидатуру на посаду президента. Наприкінці травня 2026 року цей приклад наслідував Габріель Аттал, колишній прем’єр-міністр, офіційно оголосивши про свою кандидатуру. Ці ранні оголошення свідчать про інтенсивну виборчу кампанію наступного року.

Кандидатура Буамране оцінюється політичними експертами як значуща, адже він як представник соціалістичного руху може запропонувати альтернативу усталеним кандидатам. Його досвід на муніципальному рівні та бачення національної політики може забезпечити йому широку підтримку.

Наступні місяці покажуть, як розвиватиметься політичний ландшафт Франції і які інші кандидати оголосять про свої амбіції на президентські вибори 2027 року.