Париж – 06.06.2026: Трагедійна справа 11-річної Ліанни, яку знайшли мертвою в покинутому силосі для зерна на південному заході Франції, виявила потенційні недоліки у французькій судовій системі. Головний підозрюваний, Жером Б., 41-річний чоловік із попередніми звинуваченнями у сексуальному насильстві над неповнолітніми, був відомий владі з раніше відкритих розслідувань, які припинили через брак доказів. Незважаючи на нові заяви у 2025 році, він залишався на свободі через системні затримки, адміністративні неефективності та недостатню оцінку ризиків прокуратурою.
Ключовим компонентом у цьому контексті є Cassiopée — центральна система управління процесами, яка використовується у всіх французьких судах з 2008 року. Ця система повинна полегшувати адміністрування і відстеження справ, централізуючи інформацію про учасників, кримінальні правопорушення, засудження і інші деталі розгляду. Проте Cassiopée неодноразово критикували за технічні недоліки та неефективність. Вже у 2011 році було зафіксовано численні баги, які ускладнювали роботу судової системи. Крім того, витрати на систему зросли з 4,4 мільйонів євро у 2006 році до 142 мільйонів євро у 2018 році.
У нинішній справі Ліанни ці недоліки викликають питання. Існують підозри, що попередні справи проти головного підозрюваного могли бути некоректно внесені до Cassiopée, що призвело до затримок і втрати інформації. Досвідчений прокурор висловив сумнів щодо ймовірності помилок введення, оскільки при закритті справи інформація передається відповідному офісу, який відповідає за внесення даних у Cassiopée. Проте досі неясно, чи всі релевантні дані у цій конкретній справі були внесені належним чином.
Критика на адресу Cassiopée не нова. Профспілки судових секретарів неодноразово вказували на численні баги та затримки, які збільшують робоче навантаження і підвищують ризик помилок. Вони наголошують, що персонал витрачає занадто багато часу на обхід технічних недоліків замість того, щоб зосередитись на своїх основних обов’язках.
У відповідь на звинувачення французький уряд розпочав внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати причини затримок і можливих помилок у роботі з справою Ліанни. Міністр юстиції Жеральд Дарманін назвав ситуацію «нестерпною» і пообіцяв оприлюднити результати розслідування та за необхідності вжити заходів.
Справа Ліанни таким чином не лише висвітлила трагічні обставини окремого випадку, але й виявила структурні слабкості у французькій судовій системі, особливо у використанні центральних інструментів адміністрування, таких як Cassiopée. Триваючі розслідування будуть вирішальними для з’ясування, наскільки технічні недоліки і організаційні недоліки сприяли трагедії.