Тривала хвиля спеки в Європі не лише встановлює нові температурні рекорди, а й, за оцінками провідних кліматологів, дає чіткий сигнал про наслідки антропогенного кліматичного зміни. Нещодавнє дослідження міжнародної наукової мережі World Weather Attribution дійшло до однозначного висновку: надзвичайно високі температури за кліматичних умов 1970-х років були б практично неможливими.
За словами вчених, ключова різниця не полягає у самій погодній ситуації. Антициклональні області з гарячим повітрям з Північної Африки існували й десятки років тому. Однак сьогодні подібна погодна ситуація зустрічається з значно теплішою атмосферою. Через це температура піднімається набагато сильніше, ніж раніше, і досягає значень, які ще кілька десятиліть тому були важко уявити.
Аналіз порівнює цю поточну хвилю спеки з надзвичайно спекотним літом 1976 року. Тоді подібна погодна констеляція протягом дня призвела б до приблизно на 3,5 градуси нижчих середньодобових температур. Також у нічний час показники були б значно нижчими — близько на 2,4 градуси. Саме теплі ночі вважаються особливо проблемними, бо будівлі майже не охолоджуються, а людський організм гірше відновлюється від спеки.
Земля за останні п’ять десятиліть нагрілась приблизно на 1,1 градуса Цельсія. Те, що на перший погляд виглядає як порівняно мала зміна, має величезний вплив під час екстремальних погодних явищ. Хвилі спеки трапляються частіше, тривають довше та досягають значно вищих пікових значень, ніж ще кілька десятиліть тому. Поточне дослідження підтверджує модель, яку кліматологи спостерігають уже багато років.
Особливо важким є поєднання високої температури та високої вологості повітря. Фахівці називають це «тепловим стресом». У таких умовах людський організм втрачає частину своєї здатності достатньо охолоджуватися через потовиділення. Ризик теплового удару, проблем із кровообігом та інших ускладнень значно зростає.
За підрахунками вчених, приблизно 45 відсотків із 854 міст у 30 європейських країнах досягли історичних рекордних показників теплового стресу або перебувають безпосередньо біля їхнього рівня. Особливо вразливими є літні люди, хронічно хворі, маленькі діти та працівники, які працюють просто неба.
Європа зараз належить до регіонів Землі, які найшвидше нагріваються. Численні наукові дослідження свідчать про значне збільшення кількості екстремальних погодних явищ спеки за останні десятиліття. Із кожним подальшим підвищенням глобальної середньої температури ймовірність того, що раніше виняткові хвилі спеки траплятимуться частіше, зростає.
Нинішнє дослідження тому підкреслює не лише важливість послідовного скорочення викидів парникових газів. Воно також виводить на передній план адаптацію до частіших та інтенсивніших періодів спеки. Міста все більше інвестують у озеленення, створення затінених зон та спекостійку інфраструктуру, тоді як органи охорони здоров’я розширюють системи оповіщення та посилюють заходи захисту для вразливих груп населення.
Надзвичайна хвиля спеки цього літа, на думку дослідників, є ще одним доказом того, що кліматичні умови у Європі вже суттєво змінилися. Те, що раніше вважалося рідкісним екстремумом, поступово стає реальністю, до якої суспільство, політика і економіка мають постійно пристосовуватися.
Стаття М. Леграна