Часто це починається дуже раптово. Одна вулиця поринає в темряву, кількома годинами пізніше — наступна ділянка. У Війорбані, місті, що безпосередньо межує з Ліоном, серія крадіжок міді нині викликає дедалі більше занепокоєння. Цілі квартали вночі залишаються без вуличного освітлення — з наслідками, що значно виходять за межі простої технічної несправності.
«Коли пересуваєшся пішки, треба бути обережним», — кажуть тепер багато мешканців. Ця фраза здається банальною, але вона торкається болючої теми. Адже відсутність світла одразу змінює повсякденне життя. Батьки воліють забирати дітей автомобілем, літні люди уникають нічних пересувань, велосипедисти обережніше під’їжджають до перехресть. Там, де ліхтарі зазвичай слугують орієнтирами, раптом з’являються затінені зони. А темрява змінює місто.
За даними муніципалітету, вже викрадено близько десяти кілометрів мідних кабелів. Подекуди постраждало до п’ятдесяти вулиць. Зловмисники, схоже, діють цілеспрямовано: вони відкривають оглядові колодязі, перерізають підземні лінії та зникають із цінним металом. Мідь уже багато років має високі ціни на світовому ринку — і саме це дедалі частіше робить громадську інфраструктуру мішенню для організованих крадіжок.
Особливо делікатним є те, що метод видається водночас професійним і небезпечним. Деякі втручання відбуваються посеред ночі, іноді навіть на лініях, які все ще перебувають під напругою. Працівники служби освітлення згадують про пошкодження, які неможливо усунути миттєво. Нових кабелів часто бракує в короткостроковій перспективі, запасні частини надходять із запізненням. Тому деякі вулиці залишаються зануреними в темряву на кілька днів.
Муніципалітет намагається реагувати. Контрольні патрулі мають допомогти швидше виявляти нові пошкодження, а жителі тепер повідомляють про непрацюючі ліхтарі безпосередньо владі. На початку травня поліція затримала 46-річного чоловіка на гарячому. Але ніхто не святкує перемогу. Випадки трапляються надто часто.
Справа у Війербані ілюструє проблему, яка вже непокоїть багато французьких міст. Крадіжка міді сьогодні більше не зачіпає лише будівельні майданчики чи промислові об’єкти. Електромережі, залізнична інфраструктура чи вуличне освітлення дедалі частіше опиняються в полі зору. Матеріальна вартість сама по собі здається майже другорядною — непрямі витрати стрімко зростають. Насамперед посилюється відчуття, що навіть базова інфраструктура раптово стала вразливою.
У Війербані ця тенденція припадає на особливо чутливий ґрунт. Місто останнім часом неодноразово потрапляло в заголовки новин через злочинність, пов’язану з наркотиками, насильство та зростання небезпеки. Якщо до того ж цілі ділянки занурюються в темряву, це посилює у багатьох мешканців розмите відчуття втрати контролю. Наче так: спочатку зникають кабелі, а потім — відчуття безпеки.
Адже світло в сучасних містах виконує значно більше, ніж практичну функцію. Освітлені вулиці передають відчуття присутності, порядку та орієнтирів. Там, де бракує ясності, поведінка мешканців майже автоматично змінюється. Площі швидше порожніють, маршрути здаються більш загрозливими, а місто вночі ніби замикається в собі.
І саме в цьому полягає справжній масштаб цих крадіжок. Ліхтарний стовп здається буденним — аж до дня, коли його бракує.