Лекорню хоче надати бюджету на 2027 рік власний профіль до президентських виборів

Париж – 23.07.2026: Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню не хоче розглядати французький державний бюджет на 2027 рік лише як проміжне рішення до президентських виборів у травні. В інтерв’ю, опублікованому 22 липня, він оголосив про намір започаткувати структурні, хоча й обмежені, реформи ще до виборчої кампанії. На його думку, бюджет має бути ухвалений узимку та забезпечити спроможність до дій наступного президента Франції.

Таким чином Лекорню робить інший акцент, ніж під час обговорення бюджету на 2026 рік. Тоді першочерговим завданням була політична стабілізація уряду, який не мав власної парламентської більшості. Тепер, у 2027 році, глава уряду прагне більшою мірою взяти на себе змістовне керівництво. Він хоче продемонструвати, що фіскальні рішення не можна відкладати до зміни влади, хоча співвідношення сил у Національних зборах ускладнює масштабні ініціативи.

Суть задуму полягає в складному трикутнику: обмежити видатки, профінансувати реформи та відмовитися від додаткового підвищення податків. Уряд уже заявляв у травні, що проєкт бюджету на 2027 рік, який буде представлений восени, не передбачатиме підвищення податків. Це звужує простір для бюджетної політики до заощаджень, перерозподілу коштів і реформ державних структур та систем соціального забезпечення.

Лекорню обґрунтовує нагальність дій високим дефіцитом і державним боргом, які, на його думку, обмежують стратегічну свободу дій Франції. Запланований на 2026 рік державний дефіцит на рівні 5 відсотків валового внутрішнього продукту нині вважається важкодосяжним. Міністр економіки Ролан Лескюр також визнав це на початку липня. На думку прем’єр-міністра, досягнення цілей у 2027 році значною мірою залежатиме від фактичного виконання запланованих реформ.

Додаткову невизначеність створюють наслідки війни в Ірані. Лекорню посилається на вищі ціни на енергоносії та додаткові витрати на розгортання французьких збройних сил у Перській затоці. Такі зовнішні навантаження впливають на бюджет, який уже мусить балансувати між обороною, інвестиціями та консолідацією державних фінансів. Водночас вони підвищують політичну ціну відмови від нових надходжень.

Тому ця заява є не стільки готовою програмою реформ, скільки стратегічним рішенням. Лекорню пов’язує бюджетні дебати з питанням про те, які політичні сили будуть здатні керувати країною після президентських виборів. Водночас те, чи вдасться сформувати життєздатний бюджет, вирішиться лише на конкретних скороченнях і реформах – а також на здатності уряду організувати для них у парламенті змінні більшості.