Незвично чітким формулюванням президент Франції Емманюель Макрон за кілька годин до військового параду з нагоди національного свята 14 липня надіслав потужний сигнал французьким збройним силам, європейським партнерам і потенційним супротивникам. У своєму традиційному зверненні до армій глава держави заявив, що Франція разом зі своїми союзниками готова “захищати свободу і право – за потреби ціною крові”. Ці слова належать до найвиразніших заяв у сфері безпеки за майже десятирічне президентство Макрона й підкреслюють фундаментальну зміну французької оборонної доктрини після російського нападу на Україну.
Європа має стати самостійною силою
Макрон розглянув свою промову в контексті міжнародного безпекового порядку, що зазнав глибоких змін. Війна в Україні, зростання геополітичної напруженості, а також невизначеність щодо довгострокової ролі Сполучених Штатів змусили Європу по-новому визначити свою відповідальність у сфері безпеки.
За словами президента, Європа дедалі більше перетворюється на самостійну стратегічну силу. Послання міжнародній спільноті однозначне: мир залишається найвищою метою, однак свободу та верховенство права за потреби слід захищати також військовими засобами.
Заявивши, що Франція готова заплатити за це “ціну крові”, Макрон свідомо звернувся до історичної мови, що нагадує традиційні заяви французьких президентів про готовність до жертв. Водночас він уникнув будь-якої прямої погрози конкретному противнику. Натомість він підкреслив готовність Франції у критичній ситуації захищати свої інтереси безпеки, а також інтереси європейських партнерів, зокрема й військовими засобами.
Вшанування французьких збройних сил
Макрон поєднав своє послання у сфері безпеки з прямим вшануванням французьких військовослужбовиць і військовослужбовців. Він згадав тих, хто загинув за Францію під час закордонних операцій або зазнав незворотних фізичних і душевних травм.
Це формулювання надало його промові особистого виміру. Воно чітко показало, що для президента готовність до військової служби нерозривно пов’язана з визнанням жертв, яких представники збройних сил зазнавали протягом десятиліть під час операцій в Африці, на Близькому Сході або в міжнародних місіях.
Водночас Макрон закликав державу забезпечити постійну підтримку військовослужбовців та їхніх сімей і не приносити її в жертву майбутнім заходам економії.
Заклик до спільної європейської оборони
Ще один ключовий акцент президент зробив на європейській співпраці в оборонній промисловості. Попри численні труднощі зі спільними проєктами у сфері озброєнь, він знову висловився за тіснішу кооперацію в межах Європи.
Особливо примітною була його критика національних одноосібних дій. Було б “абсурдом”, якби кожна європейська держава намагалася самостійно розвивати всі військові спроможності. З огляду на обмежені фінансові ресурси та зростання викликів у сфері безпеки, Європа може зміцнити свою обороноздатність лише шляхом спільної розробки, виробництва й закупівлі сучасних систем озброєння.
Таким чином Макрон повторив свою багаторічну вимогу щодо посилення європейської стратегічної автономії. Хоча такі проєкти, як німецько-французько-іспанська програма бойового літака SCAF, останнім часом зазнали значних невдач, Париж дотримується ідеї потужної європейської оборонної промисловості.
Підсумки президентства у сфері безпеки
Промова водночас мала символічний характер. Це було останнє звернення Макрона до збройних сил перед національним святом у статусі чинного президента. Оскільки його другий термін повноважень згідно з французькою конституцією завершується навесні 2027 року, він скористався нагодою підбити підсумки своєї оборонної політики.
Від початку свого президентства у 2017 році Франція послідовно збільшувала оборонні витрати та прискорювала модернізацію збройних сил. Паралельно дедалі більшого значення набувала військова спроможність Європи до дій. Російська агресивна війна проти України ще більше прискорила цей розвиток і висунула питання стримування, виробництва озброєнь та європейської співпраці в центр французької зовнішньої політики й політики безпеки.
Макрон наголосив у своїй промові, що за час президентства Франція не лише зміцнила власні військові спроможності, а й істотно посприяла стратегічному пробудженню Європи.
Сигнал союзникам і противникам
Промова ілюструє зміну французької політики безпеки в час зростання геополітичної невизначеності. Хоча Франція традиційно визначає мир як найвищу мету зовнішньої політики, сьогодні Париж значно тісніше пов’язує цю мету з військовим стримуванням і переконливою готовністю до оборони.
Тому формулювання Макрона про “ціну крові” слід розуміти не стільки як оголошення близького військового конфлікту, скільки як вираження нової стратегічної позиції. Франція прагне чітко продемонструвати, що свободу, територіальну безпеку та міжнародне право неможливо гарантувати лише дипломатичними закликами.
Таким чином ця промова вписується в довгострокову французьку стратегію зробити Європу більш незалежною у сфері безпеки й водночас посилити її здатність до стримування можливих агресорів. На тлі війни в Україні, що триває, та дедалі нестабільнішого міжнародного порядку послання має бути таким: Європа прагне миру – однак за потреби готова захищати його також військовими засобами.
Автор: P. Tiko