Наступного дня після саміту G7 в Евіані президент Франції Еммануель Макрон у популярній програмі «L’Événement» на France 2 виклав своє бачення найважливіших міжнародних та внутрішньополітичних викликів. У центрі уваги було пом’якшення напруженості на Близькому Сході, вплив на ціни на енергоносії та купівельну спроможність, а також суспільні дискусії навколо смерті одинадцятирічної Ліанни. Інтервенція також підкреслила, наскільки Макрон наголошує на взаємозв’язку між глобальними кризами та повсякденним життям населення Франції.
Близький Схід: підтримка деескалації та критика курсу Ізраїлю
Макрон особливо наголосив на нещодавньому пом’якшенні напруженості між Сполученими Штатами та Іраном. Паризька влада вважає угоду про припинення багатомісячних напружень важливим кроком для стабілізації регіону загалом. Особливе значення має відновлення роботи Ормузької протоки, однієї з найважливіших морських торговельних артерій світу. Через цю протоку транспортується значна частина світового експорту нафти та газу. Будь-які порушення безпосередньо впливають на світову економіку та ціни на енергоносії.
Водночас Макрон виголосив різкі слова щодо уряду Ізраїлю. Хоч він і визнав законне прагнення Ізраїлю до безпеки у світлі загроз від «Хезболли», однак поставив під сумнів довгострокову ефективність військової експансії. Безпека не може бути забезпечена назавжди шляхом окупації або територіального контролю. Продовжувані військові операції в секторі Гази, на Західному березі та в південному Лівані він опосередковано назвав стратегічною помилкою, яка зрештою шкодить і самим інтересам Ізраїлю.
Макрон продовжує курс, спрямований на дипломатичні рішення та регіональну стабілізацію. Франція від початку останніх загострень на Близькому Сході намагається виступити посередником між різними акторами, одночасно зберігаючи традиційні стосунки й із Ізраїлем, і з арабськими країнами.
Сподівання на зниження цін на пальне
Для багатьох французів ситуація на автозаправках має набагато більшу безпосередню вагу, ніж дипломатичні дебати. Макрон висловив оптимізм, що ціни на пальне у найближчі тижні та місяці поступово знизяться.
Під час кризи в Перській затоці ціни на нафту значно зросли. Страх перед блокадою Ормузької протоки викликав паніку на ринках і спровокував спекуляції щодо можливих перебоїв із поставками. Пом’якшення напруженості між Вашингтоном і Тегераном частково заспокоїло цю ситуацію.
Президент також звернув увагу на рішення країн G7 розвивати альтернативні маршрути постачання енергії. Мета – знизити залежність від окремих стратегічних «пляшкових шийок». Досвід останніх років – від російського вторгнення до України до конфліктів на Близькому Сході – показав, наскільки вразливою є глобальна система енергопостачання.
Для Франції купівельна спроможність залишається одним із найчутливіших політичних питань. Особливо ціна на пальне після протестів «жовтих жилетів» стала символом важкого становища багатьох домогосподарств. Заяви Макрона спрямовані не лише на економічне, а й на політичне заспокоєння.
Випадок Ліанни: між суспільним обуренням і відповідальністю інституцій
Ще одним центральним аспектом інтерв’ю стала смерть одинадцятирічної Ліанни, яка викликала загальнонаціональне обурення. Ця справа знову підійняла питання про захист дітей та ефективність державних інституцій.
Макрон висловив розуміння з приводу гніву і скорботи багатьох громадян і відповідних організацій. Водночас він застеріг від поспішних висновків про відповідальність до завершення поточних розслідувань. Адміністративне розслідування має спочатку встановити, чи й де саме недопрацювали державні структури.
Президент наголосив, що держава ніколи не відступала у боротьбі з насильством над дітьми. Водночас визнав наявність неприпустимих ситуацій. Поточне обурення не має обмежуватися символічними реакціями, а має призвести до реальних покращень у сфері захисту дітей.
Ця позиція відповідає частому підходу Макрона поєднувати емоційні дискусії з посиланням на інституційні процедури. Критики інколи звинувачують його у технократичній відстороненості, водночас прихильники бачать у цьому прояв правової стриманості.
Зовнішня політика як спадщина другого терміну
Окрім окремих тем, інтерв’ю дало уявлення про політичні пріоритети Макрона на залишок його президентського строку. Внутрішньополітично його позиція ускладнилася після втрати абсолютної більшості в Національних зборах. Реформи регулярно зіткнулися з опором, а політичний ландшафт Франції став більш фрагментованим, ніж на початку його каденції.
На цьому тлі зовнішня політика для президента набуває дедалі більшого значення. Чи то на саміті G7, чи в питанні війни в Україні, чи в кризах на Близькому Сході – Макрон прагне позиціонувати Францію як впливову дипломатичну силу. Саміт в Евіані став для нього нагодою знову підкреслити цю роль.
Головний меседж Макрона полягає в тому, що міжнародна політика вже давно не абстрактна справа. Конфлікти в Україні чи Перській затоці мають безпосередній вплив на ціни на енергоносії, інфляцію, економічне зростання і врешті-решт на повсякденне життя громадян. Таким чином він пов’язує зовнішньополітичну активність із внутрішньополітичною легітимацією.
Чи вистачить цієї стратегії, щоб сформувати його політичну спадщину, стане зрозуміло лише після завершення президентського строку. Однак безсумнівно, що французький президент прагне використати решту років в Єлисейському палаці, щоб позиціонувати Францію як творчу силу в дедалі нестабільнішому світовому порядку. Інтерв’ю на France 2 чітко показало: Макрон розглядає великі геополітичні виклики як ключові теми своєї каденції й одночасно прагне звернути увагу на їхній конкретний вплив на життя французів.
Автор: P. Tiko