Медіатриса попереджає: шкільний персонал перевантажений під час психічних криз учнів

Париж – 08.07.2026: Медіатриса Éducation nationale та вищої освіти вбачає структурну слабкість у здатності шкільної системи Франції реагувати на психічні навантаження. У своєму в середу представленому річному звіті за 2025 рік, який має назву “Aufmerksamkeit für Verwundbarkeiten, handeln für psychische Gesundheit”, вона описує суміш неясних повноважень, неповних каналів комунікації та нерівномірно розподілених ресурсів. Вчителі, шкільні соціальні працівники та адміністрація часто не мають достатньої підготовки або мережевих звʼязків, щоб вчасно розпізнати сигнали тривоги та діяти належним чином.

Звіт збирає випадки скарг і посередництва з усього освітнього сектору. Повторюваними є ситуації, коли інформація між школою, шкільними лікарями, психологами та зовнішніми службами охорони здоровʼя не передається або надходить запізно. Це призводить до того, що діти та підлітки з тривожними розладами, депресією або гострими кризами надто довго залишаються без належної допомоги. Також працівники повідомляли про перевантаження, відсутність орієнтирів та невпевненість у поводженні з серйозними інцидентами.

Медіатриса особливо критично оцінює велику неоднорідність між регіонами й установами: програми профілактики та втручання в одних місцях добре сформовані, в інших — майже відсутні. Часто бракує систематичного підвищення кваліфікації, чітких процедур повідомлення та передачі і надійних контактів для сімей. Наслідком є втрати ефективності при ранньому виявленні, а також ескалація конфліктів, коли батьки, керівництво школи й служби охорони здоровʼя мають різні очікування або питання щодо захисту даних залишаються невирішеними.

Міністерство вказує на перші заходи. Наприкінці червня 2026 року було опубліковано адміністративну інструкцію, яка має надати школам орієнтири для виявлення, направлення та супроводу учнів з психічними навантаженнями. До того ж на національному рівні призначено делеговану з питань захисту дітей у школі, яка має консолідувати повноваження й посилити координацію зі службами охорони здоровʼя та соціальними службами. Медіатриса вітає ці кроки, однак наполягає на їх швидкому впровадженні з перевірюваними етапами та регулярною оцінкою ефективності.

Конкретно вона рекомендує загальнодержавні навчання для педагогів, стандартизовані ланцюжки повідомлень, надійні зворотні відгуки від профільних служб, а також низькопорогові, чітко комуніковані шляхи доступу для учнів та родин. Адміністративні барʼєри слід зменшити, не порушуючи захисту даних та конфіденційності. Школам потрібні стійкі регіональні мережі, обовʼязкові форми співпраці та фіксовані часові вікна для міждисциплінарних розглядів випадків. Лише так можна запобігти хронифікації навантажень у постраждалих і подальшому зростанню тиску на персонал.

Міністерства та підпорядковані установи повідомляють про готовність до співпраці; водночас у звіті вказано не всі терміни чи індикатори. Медіатриса застерігає: без краще погоджених процедур, чітких відповідальностей і більшої впевненості у повсякденній роботі ризик того, що допомога надаватиметься занадто пізно, залишається високим. Вона закликає до тіснішого поєднання освіти й охорони здоровʼя, щоб зміцнити стійкість шкіл і помітно пришвидшити доступ до підтримки.