Після місяців військової напруги Сполучені Штати та Іран, здається, зробили важливий дипломатичний крок. Обидві сторони підтвердили підписання Меморандуму про взаєморозуміння (MOU), який має покласти край безпосереднім бойовим діям і прокласти шлях до подальших переговорів щодо іранської ядерної програми. Проте варто бути обережними: цей документ не є остаточним договором, а політичним рамковим документом, конкретна реалізація якого ще має бути узгоджена.
Що вважається підтвердженим
Припинення ворожнеч і відкриття протоки Ормуз
До ключових елементів меморандуму належить поступове відновлення відкриття протоки Ормуз для міжнародного судноплавства. Ця протока є однією з найстратегічніших торговельних маршрутів у світі, адже через неї проходить значна частина світового експорту нафти. Нормалізація ситуації може мати безпосередній вплив на енергетичні ринки та міжнародну економіку.
Заява Ірану про відмову від ядерної зброї
Тегеран у рамках угоди знову підтвердив, що не планує розробляти чи здобувати ядерної зброї. Цю позицію Ісламська Республіка офіційно займає вже десятиліттями. Новим є лише спроба оформити цю обіцянку у перевіреній дипломатичній рамці, яка мала би відповідати вимогам Вашингтона щодо прозорості.
Попереднє припинення подальшої ядерної діяльності
Кілька узгоджених звітів свідчать про те, що Іран у період переговорів не планує додаткового збагачення урану та не збільшуватиме свої ядерні потужності. Це робиться для того, щоб уникнути створення нових фактів під час переговорів, які могли б ускладнити процес.
Переговорне вікно у 60 днів
Сам меморандум не вирішує відкриті спірні питання. Натомість він відкриває близько двомісячний період, протягом якого обидві сторони мають вести переговори щодо більш широкої угоди. Основною темою є майбутні межі збагачення, поводження з уже існуючими запасами урану, міжнародний контроль та майбутнє економічних санкцій.
Ключові суперечливі моменти залишаються без вирішення
Запаси високозбагаченого урану
Особливо гострим залишається питання про вже існуючі матеріали. За оцінками, Іран має значні обсяги урану, збагаченого до близько 60%. Технічно цей рівень значно перевищує концентрації, прийняті для цивільного використання, й досить близький до матеріалу, придатного для виготовлення зброї.
Обговорюються кілька варіантів: розбавлення матеріалу, передача за кордон або зберігання під міжнародним наглядом. Вибір остаточного рішення, ймовірно, стане ключовим для успіху переговорів.
Обсяг та глибина міжнародного контролю
Також суперечливим є питання інспекцій. Сполучені Штати наполягають на широких контрольних повноваженнях Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Для Тегерана це торкається питань національного суверенітету та безпеки. Точний характер майбутнього контролю, ймовірно, буде однією з найскладніших тем переговорів.
Майбутнє санкцій
Щодо санкцій також наразі немає остаточної угоди. За повідомленнями з іранських урядових кіл, обговорюються тимчасові винятки для експорту нафти та розблокування заморожених активів. Однак повне скасування американських санкцій, найімовірніше, можливе лише після остаточного договору.
Теми, які поки що виключені з переговорів
Варто відзначити, що дві з найсуперечливіших проблем Близького Сходу, очевидно, не входять у безпосередній предмет обговорення: іранська ракетна програма та підтримка регіональних ополчень та партнерських організацій.
Саме ці питання у минулі роки значною мірою сприяли провалу попередніх спроб налагодження відносин. Критики у США, Ізраїлі та кількох європейських державах вважають, що угода без цих тем залишає важливі питання без відповіді з огляду на безпеку.
Спогади про ядерну угоду 2015 року
Поточний меморандум має структурні подібності з кроками, які раніше призвели до Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA) 2015 року. Тоді також спочатку було домовлено про заходи з налагодження довіри, перш ніж розробляти детальні правила.
Однак нинішня ситуація суттєво інша. Іранська ядерна програма значно просунулася порівняно з десятьма роками тому. Водночас регіональні конфлікти, геополітична конкуренція і глибше взаємне недовір’я значно ускладнили переговорний процес.
Проте ця угода демонструє, що обидві сторони наразі мають спільний інтерес уникнути подальшої військової ескалації. Чи перетвориться вона на тривалу угоду, залежить від наступних тижнів. Ключові питання – поводження з високозбагаченим ураном, контрольні механізми та поступове зняття санкцій – залишаються невирішеними. Таким чином, меморандум позначає скоріше початок нового дипломатичного етапу, а не кінець конфлікту.
Автор: П. Тіко