Міністерка довкілля Барбю залишається на посаді після суперечки щодо пестицидів

Париж – 23.07.2026: Міністерка довкілля Франції Монік Барбю залишається на посаді після оголошеної в середу відставки. Після розмови з президентом Емманюелем Макроном вона заявила, що продовжуватиме виконувати свої обов’язки, доки матиме гарантію можливості діяти політично. Це рішення наразі завершує відкриту урядову кризу, однак основний конфлікт щодо аграрної політики зберігається.

Поштовхом стало остаточне ухвалення парламентом у вівторок, 21 липня, закону про термінову допомогу сільському господарству. Закон відкриває можливість за жорстких умов знову застосовувати активні речовини ацетаміприд і флупірадіфурон, які досі були заборонені у Франції. Рішення щодо виняткових дозволів має ухвалювати національне відомство з безпеки харчових продуктів, довкілля та охорони праці.

Барбю виступала проти цього положення та особливо критикувала парламентський спосіб його ухвалення. За її словами, їй було запевнено, що буде проведено обговорення щодо вилучення положення про пестициди. Згодом уряд не допустив такого обговорення. Ацетаміприд заборонений у Франції з 2018 року; ці активні речовини вже багато років перебувають у центрі наукових і політичних суперечок через можливі наслідки для запилювачів та інших сфер довкілля.

Уряд обґрунтовує послаблення обмежень складним становищем окремих галузей сільського господарства. Згідно з відомими досі положеннями, це насамперед стосується вирощування цукрових буряків, а також частини плодівництва й горіхівництва. Отже, виняткове правило не є загальним дозволом на застосування цих засобів. Водночас для природоохоронних організацій і частини експертної спільноти воно є символом зміщення політичних пріоритетів на користь короткострокових виробничих інтересів.

Макрон не прийняв пропозицію Барбю про відставку. Речниця уряду Мод Брежон після засідання Ради міністрів заявила, що президент і міністерка констатували різні оцінки закону, однак Барбю й надалі має підтримку глави держави та прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Таким чином Єлисейський палац наразі зберігає єдність кабінету, який неодноразово зазнавав значного тиску в питаннях довкілля та сільського господарства.

Для Барбю перебування на посаді пов’язане з політичними умовами. Вона послалася на обіцянки Макрона щодо кількох, на її думку, пріоритетних екологічних ініціатив, не уточнивши публічно всіх домовленостей. Тому її становище тепер залежить менше від формальної належності до уряду, ніж від того, чи втіляться ці обіцянки в конкретних рішеннях щодо клімату, біорізноманіття та здоров’я довкілля.

Цей випадок увиразнює інституційний конфлікт цілей французької політики: уряд має реагувати на економічні проблеми сільськогосподарських господарств і водночас переконливо представляти національні та європейські екологічні стандарти. Перебування Барбю на посаді запобігає негайному кадровому розриву. Проте суперечка щодо меж винятків в аграрній політиці переноситься на наступні урядові рішення.