Париж – 08.06.2026: Мішель Платіні, колишній президент УЄФА та капітан збірної Франції з футболу, 8 червня 2026 року подав позов проти Джанні Інфантіно, чинного президента ФІФА. Платіні звинувачує Інфантіно у “активному впливі” та “наклепі” і вимагає відшкодування збитків. Ці юридичні кроки стали реакцією на публічні висловлювання колишніх функціонерів ФІФА, що дискредитували Платіні.
Позов стосується публічних заяв трьох колишніх функціонерів ФІФА, імена яких не були оприлюднені. У 2015 та 2016 роках ці особи у інтерв’ю та пресрелізах висунули звинувачення проти Платіні, що призвело до його тимчасового відсторонення та втрати посади президента УЄФА. Платіні заперечує ці звинувачення, аргументуючи, що ці заяви були необґрунтованими і завдали шкоди його репутації.
В серпні 2025 року швейцарська юстиція остаточно виправдала Платіні від обвинувачень у корупції, пов’язаних із виплатою 2 мільйонів швейцарських франків від ФІФА у 2011 році. Незважаючи на це виправдання, публічні звинувачення залишалися, що змусило Платіні вдатися до юридичних дій для відновлення своєї репутації.
Позов було подано 8 червня 2026 року до Паризького суду. Платіні вимагає відшкодування збитків за завдану шкоду репутації та наслідки для його професійної кар’єри. У своїй заяві він підкреслив, що змушений був піти на цей крок, щоб вивести правду на світло та притягнути до відповідальності винних у розповсюдженні неправдивої інформації.
Джанні Інфантіно, який обіймає посаду президента ФІФА з 2016 року, поки що не коментував звинувачення публічно. Залишається невідомим, як ФІФА відреагує на позов і які наслідки це матиме для майбутньої співпраці між Платіні та ФІФА.
Юридичні суперечки між Платіні та ФІФА не є новими. Ще в 2019 році Платіні оголосив про намір вжити юридичних заходів проти УЄФА для врегулювання невиплачених сум по його колишньому контракту. Ці події висвітлюють триваючі напруженості в керівництві світового футболу та складнощі, з якими стикаються колишні топфункціонери при протидії публічним звинуваченням.
Позов Платіні проти Інфантіно може мати далекосяжні наслідки для управління ФІФА та сприйняття лідерів у міжнародному футболі. Спостерігачі з інтересом спостерігатимуть за розвитком цього судового процесу та тим, які прецеденти він встановить для майбутніх справ про шкоду репутації та вплив у спорті.
Тим часом залишається відкритим питання, чи підуть інші колишні функціонери ФІФА подібним шляхом для захисту від публічних звинувачень і відновлення своїх професійних кар’єр. Розвиток подій у цій справі може стати поворотним моментом у тому, як футбол вирішує внутрішні конфлікти та публічні суперечності.