Ормузька протока стає випробуванням для контролю над світовою енергетикою

Тегеран – 16.07.2026: Конфлікт між Сполученими Штатами та Іраном знову зосередився на протоці, назву якої в енергетичних центрах і торговельних міністерствах у всьому світі вже місяцями вимовляють із дедалі більшою нервозністю: Ормузькій протоці. Після нових американських атак на іранську берегову оборону та ракетні позиції Вашингтон знову посилив блокаду іранських портів. Тегеран відповів погрозою тримати доступ до протоки закритим доти, доки тривають американські атаки.

Військова логіка є очевидною, а її економічне значення – ще більш очевидним. До початку війни, що розпочалася 28 лютого атаками США та Ізраїлю на Іран, через Ормузьку протоку проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти й газу. Маршрут з’єднує Перську затоку з Оманською затокою, і його важко замінити для експорту держав Перської затоки. Вашингтон тим часом намагається супроводжувати торговельні судна через небезпечну зону. Однак судноплавні компанії приймають навіть цю пропозицію неохоче. Сім представників судноплавства та морської безпеки повідомили, що після атак на судна ризики для багатьох компаній залишаються надто високими.

Так виникає помітний розрив між політичною заявою та практичним ефектом. Президент Дональд Трамп заявив, що протока відкрита для судноплавства. Проте на воді вирішальне значення має не заява глави держави, а розрахунки капітанів, страховиків і фрахтувальників. Відколи іранські сили, ймовірно, замінували усталені міжнародні судноплавні маршрути, кораблі змушені відхилятися до тимчасових коридорів поблизу іранського або оманського узбережжя. Кожен рейс таким чином є також ризиком для безпеки.

Особливо тривожною є іранська погроза поширити тиск на Червоне море. Там, у Баб-ель-Мандабській протоці, розташований доступ до Суецького каналу, тобто до другої центральної транспортної артерії між Азією та Європою. Якщо цей маршрут також буде серйозно порушено, під загрозою одночасно опиняться два найважливіші виходи для енергії та товарів із регіону. Тоді конфлікт уже не буде лише війною за стримування та вплив у затоці, а стане безпосереднім випробуванням для глобального постачання.

Європа стежить за цим розвитком подій з особливим інтересом. Вищі ціни на енергію вдаряють по економіці, яка ще не оговталася від кількох років геополітичних потрясінь. Тому головне питання цього ранку полягає не в тому, чи є Ормузька протока формально відкритою або закритою. Воно полягає в тому, чи можна торгівлю під військовим захистом і надалі вважати надійною торгівлею.