Остання у Сполученому Королівстві страчена жінка отримала посмертне умовне помилування

Лондон – 09.07.2026: Британський уряд надав Ruth Ellis, яка 1955 року була останньою жінкою, страченою у Сполученому Королівстві, посмертне умовне помилування. Віце-прем’єр і міністр юстиції David Lammy оголосив рішення у Палаті громад; король схвалив цей захід за рекомендацією кабінету. Це вважають символічним визнанням історичної несправедливості, без нового перегляду питання про первісну винуватість.

Ruth Ellis застрелила 10 квітня 1955 року гонщика David Blakely перед пабом Magdala в Hampstead. Після короткого судового процесу її повісили 13 липня 1955 року в тюрмі Holloway. Цей випадок тоді викликав протести по всій країні і став переломним моментом у дебатах про смертну кару, яку пізніше у Великій Британії поступово скасували.

Нові юридичні оцінки та звернення родичів, зокрема онука Ellis, Laura Enston, останніми роками зосередили увагу на контексті повторюваного фізичного та сексуального насильства з боку Blakely. Адвокати стверджували, що суд 1955 року не зміг належним чином врахувати вказівки на тривалі знущання — серед яких задокументовані травми та повідомлення про примусове переривання вагітності. Нинішнє помилування формально замінює смертну кару на довічне позбавлення волі й визнає глибоку індивідуальну несправедливість.

Історично з правового погляду цей випадок належить до періоду змін. У 1957 році Сполучене Королівство ввело поняття зменшеної осудності як окрему правову підставу, що в порівнянних ситуаціях могло б дозволити засудження за менш тяжкий різновид убивства замість умисного вбивства. Юристи, які безоплатно (pro bono) підтримували клопотання, наголошували, що за сучасними стандартами Ellis, ймовірно, була б оцінена інакше. Члени сім’ї привітали рішення як акт відшкодування, хоча воно не скасовує особистого страждання.

Політично помилування привернуло позапартійну увагу. Депутати зазначали, що в історичних процесах домашнє насильство часто недооцінювали або докази не допускалися. Уряд водночас підкреслив межі цього інструмента: помилування не має прямої обов’язкової сили для інших вироків, але може бути сприйняте як сигнал критично переглянути попередню кримінальну юстицію та забезпечити застосування сучасних стандартів захисту потерпілих.

Для застосування права сьогодні зміниться небагато; однак цей крок, ймовірно, заново оживить дебати про роль насильницьких стосунків у вбивствах, про осудність і оцінку доказів. Для постраждалих та консультаційних служб цей випадок є орієнтиром того, як змінилися суспільні та юридичні стандарти у ставленні до домашнього насильства.