З візитом алжирського міністра внутрішніх справ Саїда Сауда до Парижа поступова нормалізація відносин між Францією та Алжиром отримує новий імпульс. Після майже двох років важких дипломатичних напружень зустріч із паризьким міністром внутрішніх справ Лораном Нуньєсом сигналізує про прагнення обох держав відновити діалог на стабільній основі.
У центрі переговорів перебували питання внутрішньої безпеки, поліцейської співпраці, обміну розвідданими та міграційної політики. Обидві країни пов’язує довга й часто складна історія, проте співпраця у сфері безпеки вважалася важливою опорою двосторонніх відносин протягом багатьох десятиліть. Під час дипломатичної кризи останніх років численні спільні проєкти були припинені або значно обмежені.
Поточні спроби зближення розпочалися вже на початку року. Важливим кроком стала поїздка Лорана Нуньєса до Алжира у лютому, під час якої було оголошено про відновлення співпраці на найвищому рівні безпекової політики. Також повернення французького посла до Алжира було сприйнято як знак послаблення напруги.
Для Парижа особливо пріоритетним є питання міграції. Французькі власті наполягали на ефективнішій співпраці у поверненні громадян Алжиру, яких зобов’язали залишити Францію. Алжир, зі свого боку, наголошує на шанобливому та збалансованому діалозі, який враховує інтереси обох сторін і не визначається виключно французькими прагненнями.
Криза між двома країнами мала кілька причин. Особливо напруженим стало рішення Франції визнати марокканський суверенітет над Західною Сахарою. До цього додалися суперечки щодо віз, взаємні звинувачення у поводженні з депортаціями, а також періодичні напруження, що виникають із спадщини спільного колоніального минулого. Ці питання нікуди не зникли, проте наразі відступають на другий план перед прагненням знайти практичні рішення спільних викликів.
Зустріч у Парижі демонструє, що обидва уряди дедалі більше орієнтуються на прагматичну співпрацю. Теми, як-от боротьба з тероризмом, організованою злочинністю, безпека кордонів і судова співпраця, створюють спільний інтерес, який принаймні частково може переважати політичні розбіжності. Особливо з огляду на безпекову ситуацію в Середземноморському регіоні та зоні Сахелю існує зацікавленість обох сторін у посиленні наявних каналів комунікації.
Чи триматиметься дипломатична розрядка довготривало — лишається відкритим питанням. Структурні розбіжності між Парижем і Алжиром усе ще існують. Втім, останній розвиток подій свідчить про те, що обидва уряди усвідомили важливість функціонального діалогу для своїх безпекових і міграційних інтересів. Візит Саїда Сауда тому менш знак завершення, а радше подальший крок на шляху до обережної, але дедалі стабільнішої нормалізації відносин.
Андреас М. Брукер