Паризька прокурорка попереджає про погрози слідчим у справах організованої злочинності

Париж – 09.08.2026: Той, хто розслідує організовану злочинність у Франції, може сам стати мішенню. Клеманс Жирар, керівниця відповідного відділу Паризької прокуратури, застерігає від недооцінювання погроз прокурорам та іншим працівникам судової системи. Небезпека аж ніяк не є уявною: кільком колегам уже погрожували, а деякі були змушені отримати особисту охорону.

Жирар висловилася в інтерв’ю Le Monde, про яке в неділю повідомило Franceinfo. Її попередження стосується проваджень проти злочинних мереж, діяльність яких охоплює торгівлю наркотиками, відмивання коштів і тяжкі насильницькі злочини. Спроби залякування спрямовані проти людей, які ведуть розслідування. Вони можуть зачіпати їхні родини та приватне оточення, суттєво ускладнюючи роботу правосуддя.

У повідомленні не названо конкретних поточних справ або імен постраждалих осіб. Так само відсутні публічні відомості про ймовірних винуватців, поточні розслідування, а також характер і масштаби відповідних заходів захисту. Тому ці заяви описують загальну ситуацію з ризиками, а не безпосередньо запланований злочин проти конкретної особи. Водночас згадка Жирар про вже призначений захист свідчить, що влада вважає окремі попередження серйозними.

Останнім часом Франція реорганізувала структури правосуддя для боротьби зі злочинними мережами. Від січня 2026 року в Парижі працює Національна прокуратура з боротьби з організованою злочинністю, PNACO. Вона має зосереджувати особливо складні міжрегіональні та транскордонні провадження. Водночас Паризька прокуратура й надалі розглядає численні відповідні справи. Спеціалізовані прокурори співпрацюють із поліцією, жандармерією, митницею та фінансовими слідчими.

Наскільки ризики виходять за межі судової системи, випливає з парламентських даних, оприлюднених навесні. Сенату повідомили, що у 2025 році було перевірено загрози з боку організованої злочинності щодо 63 осіб. На 2026 рік відповідальні органи очікували значного зростання. Це число стосувалося не лише суддів і прокурорів, а й ширшого кола людей, професійно вразливих до таких загроз.

Для судів і прокуратур ситуація із загрозами зачіпає їхню інституційну незалежність. Заходи захисту мають не допустити, щоб залякування впливало на хід розслідувань, фактично змінювало розподіл повноважень або спонукало працівників відмовлятися від особливо складних проваджень. Окрім безпосередньої особистої охорони, це передбачає також обережне поводження з приватними даними та службовою інформацією. Попередження Жирар таким чином вказує на обов’язок держави щодо захисту: працівники судової системи повинні мати змогу вести провадження проти впливових злочинних структур, не дозволяючи погрозам визначати їхні рішення.