Парламент готується заборонити соціальні мережі для осіб до 15 років

Париж – 21.07.2026: Парламент Франції стоїть перед остаточним ухваленням закону, який має заборонити доступ до соціальних мереж неповнолітнім віком до 15 років. У вівторок Національні збори та Сенат розглянуть компроміс, досягнутий їхнім спільним погоджувальним комітетом. За схвалення обох палат Франція може стати першою європейською державою, яка законодавчо закріпить загальний мінімальний вік 15 років для цих сервісів.

20 липня погоджувальний комітет домовився про редакцію, близьку до ширшого підходу Національних зборів. Заборона має загалом охоплювати всі соціальні мережі, а не лише визначену органами влади групу платформ із підвищеним ризиком. Передбачену спочатку Сенатом роль медійного та цифрового регулятора Arcom у складанні таких переліків було вилучено з компромісу.

Законопроєкт ініціювала депутатка Лор Міллер; у січні 2026 року Національні збори ухвалили його в першому читанні, а наприкінці березня Сенат прийняв його зі змінами. Документ поєднує вікове обмеження з іншими заходами захисту неповнолітніх. Серед них – заборона мобільних телефонів у ліцеях після того, як відповідні правила вже набули чинності для початкових і середніх шкіл. Політичне обґрунтування насамперед посилається на порушення сну, проблеми з концентрацією уваги, кібербулінг і поширення неприйнятного контенту.

Президент Емманюель Макрон наполягає на практичному застосуванні з початку навчального року у вересні 2026 року. У заяві від 15 червня він спочатку пропонував заборонити доступ до нових облікових записів для осіб віком до 15 років, тоді як уже наявні акаунти мали бути закриті пізніше. Однак нинішній парламентський текст формулює ширшу заборону доступу. Тому між законодавчою метою та повсюдним виконанням ще належить виконати значний обсяг технічної роботи.

Вирішальним стане надійне підтвердження віку без непропорційного збору платформами персональних даних. Франція вже має з 2023 року правила щодо цифрового повноліття, практична ефективність яких залишалася обмеженою. Великі платформи, більшість із яких розташовані за межами Франції, мали б адаптувати свої процедури реєстрації та контролю. Також досі остаточно не вирішено питання, як запобігати обходу правил через неправдиве зазначення віку або використання іноземних сервісів.

Додатковим чинником є правова рамка Європейського Союзу. 7 липня Європейська комісія висловила зауваження до частин первісно нотифікованої французької редакції, оскільки вона надто широко визначала повноваження Arcom щодо платформ і могла зачепити єдиний внутрішній ринок. Домовленість парламентського погоджувального комітету якраз усуває ці спірні елементи нагляду. Водночас європейський Закон про цифрові послуги залишається визначальним для обов’язків великих платформ і співпраці національних органів влади.

Отже, голосування 21 липня насамперед вирішить політичний принцип, а не питання негайної технічної реальності. Навіть у разі остаточного ухвалення далі відбудуться оприлюднення закону, визначення конкретних вимог для постачальників послуг і юридично надійне оформлення контролю віку. Уряд може прагнути початку дії у вересні; чи буде заборона тоді вже ефективною та однаково застосовною, залежить від цих іще невирішених кроків.