Париж – 26.06.2026: Франція переживає надзвичайно інтенсивну хвилю спеки, яка досягла свого піку 25 червня 2026 року та виявила суттєві прогалини у політиці кліматичної адаптації. Президент Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Себастьян Лекорну відповіли на зростаючу критику, посилаючись на вже вжиті заходи, проте підкреслили складність адекватної підготовки до таких екстремальних температур.
Макрон зазначив, що більшість заходів адаптації було реалізовано під час його каденції, одночасно зізнавшись, що нинішні температурні екстремуми навіть для добре підготовлених систем становлять абстрактні виклики. Прем’єр-міністр Лекорну відкинув звинувачення щодо відсутності реакції і навів оголошення рівня 3 у рамках плану ORSAN як заходу з полегшення навантаження на лікарні та медичні служби. Крім того, він анонсував короткострокові дії, зокрема мобілізацію поштарів для контролю за літніми людьми та інвестиції в розмірі 100 мільйонів євро у охолодження лікарень. Однак довгострокові плани адаптації, такі як сприяння енергетичній реновації, потребують ще кількох років для реалізації.
Кліматологи, такі як Валері Массон-Дельмот і Жан Жузель, різко критикують уряд. Вони вказують на недостатню підготовку незважаючи на багаторічні попередження про наслідки антропогенного кліматичного зміни та зростаючу частоту екстремальних хвиль спеки. Вони зосереджують свою критику на подальшому використанні викопного палива і відсутності політичних дій.
Політичний спектр також демонструє суперечливе ставлення до кліматичної кризи. Кандидати у президенти не погоджуються між собою: Жан-Люк Меланшон применшував небезпеку спеки на концерті, Бруно Ретайо розмито говорив про “правоорієнтований захист довкілля”, а Марін Ле Пен неодноразово вимагала активнішого використання кондиціонерів без обговорення довгострокових кліматичних адаптацій. Зелена партія, попередньо критична щодо кондиціонування, тепер підтримує обмежене використання у громадських будівлях.
Експерти попереджають, що реакція лише на гострі кризи є недостатньою. Натомість потрібні глибокі системні зміни, що стосуються інфраструктури, охорони здоров’я, освіти та житлового будівництва. Втім, фінансове забезпечення та політична воля для таких заходів залишаються обмеженими. Наприклад, «Зелений фонд» для кліматичної адаптації нещодавно було заморожено.
Хвиля спеки знову виявила структурні слабкості: школи і лікарні майже не підготовлені до екстремальної спеки, хоча наука вже роками попереджає про такі ризики. Особливо перед президентськими виборами 2027 року політики повинні зосередитися не лише на індивідуальних заходах, а й на колективних стратегічних процесах адаптації. Однак наразі ця тема мало присутня у виборчих риториках.
Загалом поточна хвиля спеки чітко демонструє, що Франції терміново необхідно перейти від реактивного управління кризами до дійсної довгострокової кліматичної адаптації, щоб ефективно протистояти наслідкам глобального потепління.
Джерела
- Le Monde