З вироком завершується одна з найтяжчих кримінальних справ останніх десятиліть у Франції. Журі Луаре-Атлантік 4 червня 2026 року засудило німецького серійного вбивцю Мартіна Нея за викрадення та вбивство 10-річного Джонатана Кулома до довічного ув’язнення.
Ця справа тривожила французьку громадськість від весни 2004 року. Тоді Джонатан брав участь у шкільній поїздці до прибережного містечка Сен-Бревен-ле-Пен, коли в ніч з 6 на 7 квітня він безслідно зник. Слідчі, волонтери та рідні тижнями шукали хлопчика. Через шість тижнів настала сумна підтвердження: його тіло було виявлене у ставку біля Герранд. Тіло було обтяжене бетонним блоком.
Розслідування розвивалося впродовж багатьох років, перетворившись на справжній лабіринт. Численні сліди виявились хибними, підозрювані потрапляли в центр уваги, але знову зникали з поля зору правосуддя. Лише поступово докази накопичувалися проти німця Мартіна Нея.
Сьогодні 54-річний чоловік є одним із найвідоміших дитячих вбивць Німеччини. Під прізвиськами «Чоловік у чорному» та «Чоловік у масці» він давно до початку французького процесу неодноразово потрапляв у заголовки новин. Німецькі суди засудили його у 2012 році за вбивство трьох хлопчиків між 1992 та 2001 роками, а також за численні сексуальні напади на неповнолітніх. Ней вже відбуває довічне ув’язнення в Німеччині.
На процесі в Нанті обвинувачений заперечував будь-яку відповідальність за смерть Джонатана Кулома. Зізнання не було. Кримінальне звинувачення базувалося на численних доказах. Слідчі вказували на примітні паралелі з ранішими злочинами Нея, реконструювали його переміщення того часу та наводили свідчення свідків. Особливу увагу привернуло свідчення колишнього в’язня, який розповів про обвинувачувальні вислови Нея.
Для прокуратури це створювало чітку картину. Обвинувачі говорили про «кримінальний почерк», що однозначно вказує на німецького серійного злочинця. Відповідно, генеральна прокурор вимагала найжорсткішого покарання.
Суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, підтримав цю аргументацію.
Для родини Джонатана цей вирок означає, передусім, пізнє завершення після більш ніж 22 років невизначеності, болю та надії на відповіді. Після оголошення вироку вітчим хлопчика назвав цей момент справедливістю. Тепер Джонатан нарешті зможе спочивати з миром.
Однак трагедія не зникне повністю. Справа Джонатана Кулома залишається нагадуванням про те, як довго може тривати пошук істини, і як наполегливо слідчі мають працювати через кордони, щоб навіть через десятиліття здійснити справедливість.
Автор: C. Hatty