Працівниця Лувру розповіла про напругу, що не минає через місяці після крадіжки коштовностей

Париж – 13.07.2026: Ранок 19 жовтня 2025 року закарбувався в пам’яті багатьох працівників Лувру. Поки відвідувачі ходили музеєм, зловмисники проникли до Galerie d’Apollon і викрали ювелірні вироби з колекції французьких коронних коштовностей. Співробітниця служби безпеки, яку Franceinfo називає Софі, тепер, через кілька місяців, описує, наскільки пережите й досі об’єднує колег.

Це не розповідь про видовищні погоні, а про хвилини після події: тривогу, невизначеність, захист відвідувачів і запитання, що саме щойно сталося. Для людей, які щодня охороняють мистецькі твори та допомагають відвідувачам орієнтуватися, пограбування стало глибоким потрясінням. Софі розповідає, що спільний досвід створив між працівниками тривалий зв’язок.

За даними Міністерства культури, пограбування сталося вранці 19 жовтня 2025 року. Зловмисники дісталися Galerie d’Apollon, де представлені королівська колекція дорогоцінних каменів і коронні діаманти. Працівники музею швидко відреагували; під час втечі, зокрема, залишилася корона імператриці Євгенії. Її убезпечили, а згодом дослідили.

Розслідування було зосереджене на ймовірному колі осіб, які діяли з розподілом ролей. Кількох підозрюваних затримали в місяці після злочину; щодо обвинувачених тривають судові розслідування. Для них діє презумпція невинуватості. Паризькі слідчі й далі працюють над відстеженням шляху викраденого та юридично надійним встановленням ролей кожного з причетних.

Головну втрату досі не відшкодовано: вісім викрадених ювелірних виробів усе ще розшукують. Інтерпол вніс їх до своєї бази даних викрадених мистецьких творів. Вироби походять з оточення французької монархії XIX століття й, за оцінкою влади, мають виняткову культурну цінність. Саме тому будь-яка інформація про їхнє місцезнаходження залишається важливою.

Ця справа також привернула увагу до роботи служб безпеки у великих музеях. За вітринами, контролем доступу та ланцюгами сигналізації стоять люди, які в надзвичайній ситуації насамперед мають думати про відвідувачів, колег і захист колекції. Розповідь Софі робить цю часто невидиму сторону помітною, не відсуваючи на другий план кримінальне розслідування.

Для Лувру пограбування залишається відкритою сторінкою. Повернення коштовностей і повне з’ясування обставин усе ще попереду. Проте для працівників служби безпеки ця справа вже давно є чимось більшим за номер у досьє: вона поєднує робочий день, який несподівано став випробуванням, із відчуттям, що після цього вони не залишать одне одного наодинці.