Після апеляційного вироку: Марін Ле Пен оголосила про кандидатуру на 2027 рік і подає касаційну скаргу

Paris – 08.07.2026: Cour d’appel de Paris 7 липня 2026 року підтвердила засудження Marine Le Pen у справі щодо коштів Європейського парламенту. Справа охоплює період 2004–2016 років та питання працевлаштування помічниць і помічників. У повідомленнях йдеться про позбавлення волі з електронним наглядом та фінансові обов’язки; щодо конкретного обсягу окремих додаткових наслідків існують різні тлумачення. Безсумнівно: рішення посилює юридичний тиск на довготривалу лідерку Rassemblement National.

За лічені години після вироку Ле Пен виступила в 20-годинному випуску новин TF1. Вона заявила, що балотуватиметься на посаду президента в 2027 році та негайно подасть pourvoi en cassation. Касаційний суд перевіряє виключно правові питання та процесуальні помилки, а не оцінку доказів. На думку юристок і юристів, такий крок сам по собі автоматично не призупиняє виконання покарання. Водночас рішення Cour de cassation може бути винесене до дати виборів і тим самим переорієнтувати ситуацію.

Спостерігачі політично інтерпретують швидке оголошення як демонстрацію сили. Мета — мобілізувати партійний актив, закріпити внутрішню роль лідерки Ле Пен щодо очільника партії Джордана Барделли та спрямувати виборчу кампанію на питання верховенства права й інституцій. В уряді й опозиції лунають змішані реакції: критики говорять про випробування для демократичних норм, прихильники посилаються на право на оскарження та презумпцію невинуватості, поки не буде винесено остаточне рішення.

Особливо спірним залишається питання, чи й у якій мірі можливі додаткові наслідки вироку можуть вплинути на участь у голосуваннях 18 квітня та 2 травня 2027 року. Вирішальними є точна формула вироку, можливі відкладальні ефекти та строки реєстрації кандидатів. Кілька ЗМІ повідомляють, що наразі Ле Пен формально може висунути кандидатуру; остаточне з’ясування залежатиме від подальшого процесуального розвитку.

Справа вписується в низку попередніх суперечок навколо фінансування політичної роботи в Європарламенті й ставить практичні питання для виборчого календаря: партії мусять планувати бюджети кампаній, персонал і альянси, тоді як паралельно тривають оскарження. Для політичної системи П’ятої Республіки цей випадок є стрес-тестом: він змушує інституції, виборчі органи та судову систему чітко відмежувати законне переслідування від забезпечення рівних умов конкуренції за найвищу державну посаду.