Ще на початку березня картину в західнофранцузькому департаменті Maine-et-Loire визначали затоплені вулиці, річки, що вийшли з берегів, та підтоплені підвали. Після однієї з найдощовитіших зим з початку метеоспостережень здавалося, що води більш ніж достатньо. Проте через кілька місяців картина виявилася зовсім іншою: через тривалу посуху вже діють перші обмеження на споживання води.
Для багатьох мешканців ця зміна важко зрозуміла. Спочатку поля були під водою, а тепер раптом треба економити кожну краплю. Те, що на перший погляд виглядає як суперечність, насправді показує, наскільки сильно змінюється водний цикл під впливом кліматичних змін. Екстремальні опади та тривалі періоди посухи дедалі частіше змінюють один одного за короткий час.
Зима 2025/2026 у Франції була однією з найвологіших за більш ніж шість десятиліть. Протягом тижнів інтенсивні дощі спричиняли виняткові повені. Особливо постраждали басейни Луари та Мена. Часом понад 80 департаментів були під попередженням про повені, а численні муніципалітети пізніше визнали зонами стихійних лих.
Але дуже волога зима зовсім не гарантує спокійного забезпечення водою влітку. Значна частина опадів швидко відтекла річками та струмками, замість того щоб поволі просочуватися в глибші шари ґрунту. До того ж з квітня багато дощів не було, а кілька аномально теплих періодів значно прискорили випаровування. Ґрунти висохли за кілька тижнів, дрібніші водоймисти несли все менше води, а деякі річки досягли критичних відміток.
На це префектура департаменту Maine-et-Loire відреагувала першими обмеженнями водокористування. Залежно від водозбірного району діють різні вказівки. Так, вже обмежено зрошення сільськогосподарських угідь, наповнення приватних басейнів, полив садів та миття автівок і твердих поверхонь. Заходи мають запобігти подальшому загостренню дефіциту води та ризику для забезпечення населення, сільського господарства й природи.
Кліматологи не вважають цю ситуацію поодинокою. Кліматична зміна не обов’язково означає менше опадів, натомість вона передусім змінює їхній розподіл. Дощі випадають частіше, інтенсивно і в короткі проміжки часу. Це призводить до повеней, тоді як тривалі посухи та хвилі спеки потім швидко висушують ґрунти. Саме ця швидка зміна між надлишком води та її нестачею вважається однією з найсерйозніших проблем наступних десятиліть.
Навіть добре наповнені ґрунтові водоносні резервуари після дощової зими не гарантують уникнення літніх дефіцитів. Вирішальними залишаються рівномірність розподілу опадів протягом року та швидкість, з якою вода випаровується або витрачається через спеку. Тому регіони, як-от департамент Maine-et-Loire, мають подвійну задачу: водночас захищатися від повеней і накопичувати воду для сухих місяців.
Для місцевих жителів ця зміна здається майже нереальною. Ще кілька місяців тому вони боролися з потоками води, а сьогодні їхнє щоденне життя визначають заходи з економії. Те, що раніше вважалося винятком, дедалі більше стає новою нормою. Взаємодія з водою вимагатиме значно більше далекоглядності — адже найбільшою загрозою є не лише посуха чи повінь окремо, а постійно прискорена зміна між цими двома крайнощами.
Автор: Andreas M. B.