Ще одна справа пов’язує французьку систему правосуддя з військовими зіткненнями між Ізраїлем і Хезболою. Франко-ліванський громадянин подав у Парижі кримінальну скаргу проти невідомих осіб за підозрою у воєнних злочинах та злочинах проти людяності. Причиною став ізраїльський авіаудар по південноліванському портовому місту Tyros, унаслідок якого загинули четверо членів його родини. Розслідування можуть знову випробувати межі юрисдикції французької юстиції у справах міжнародних злочинів.
Атака незадовго до набуття чинності режиму припинення вогню
Скаргу подав 42‑річний франко‑ліванець Мохамад H. через свого адвоката Еммануеля Дауда (Emmanuel Daoud) до підрозділу паризького суду, що спеціалізується на міжнародних злочинах. За викладом скарги, авіаудар стався вночі з 16 на 17 квітня 2026 року — лише за кілька хвилин до набуття чинності оголошеного режиму припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном.
За даними позивача, бомбардування поцілило в житловий квартал у Tyros. Внаслідок удару обвалилися п’ять житлових будинків. Його мати, його сестра та двоє племінників загинули. Його батько був тяжко поранений і, за наявною інформацією, досі перебуває в критичному стані.
Скарга спрямована спеціально проти невідомих осіб. Метою провадження є насамперед початок кримінального розслідування, щоб встановити можливі відповідальності. Подання скарги саме по собі не є юридичною кваліфікацією висунутих обвинувачень. Питання, чи мають місце злочини, такі як воєнні злочини або злочини проти людяності, має бути досліджене в межах слідства.
Серйозні звинувачення за міжнародним кримінальним правом
Скарга спирається на твердження, що район, по якому було завдано удару, використовувався виключно в цивільних цілях, і що перед атакою не було надано ефективного попередження населенню. Якщо ці дані підтвердяться, на думку сторони позивача, це могло б становити серйозне порушення норм гуманітарного міжнародного права.
Міжнародне гуманітарне право зобов’язує сторони конфлікту в будь‑який час розрізняти військові та цивільні цілі. Напади на цивільних осіб або цивільні об’єкти в принципі заборонені. Також військові операції повинні відповідати принципам пропорційності та обережності, щоб максимально уникати жертв серед цивільного населення.
Чи були ці вимоги порушені в конкретному випадку, наразі невідомо. Французькі слідчі спочатку мають відтворити точний перебіг нападу, можливі військові цілі в окрузі та процеси прийняття рішень.
Франція та принцип універсальної юрисдикції
Те, що французькі суди розглядають інцидент, який стався в Лівані, пояснюється принципом універсальної юрисдикції. Він дозволяє за певних законодавчих умов притягати до кримінальної відповідальності особливо тяжкі міжнародні злочини навіть у разі, коли вони були вчинені за межами Франції.
Однак для цього існують суворі правові вимоги. Французькі органи спочатку перевіряють, чи виконані всі законодавчі умови і чи можна порушити кримінальне провадження. Саме в справах про нібито воєнні злочини такі перевірки зазвичай складні і можуть тривати довго.
Частина зростаючої кількості міжнародних проваджень
Нинішня скарга вже є другою позовною заявою такого типу, поданою за кілька місяців у Франції у зв’язку з ізраїльськими військовими операціями в Лівані.
Ще в квітні 2026 року франко‑ліванський художник Алі Черрі (Ali Cherri) подав скаргу після того, як його батьки загинули внаслідок авіаудару по Бейруту. У цьому провадженні також розглядаються можливі порушення міжнародного кримінального права.
Зростання числа таких проваджень свідчить про те, що національні суди дедалі частіше залучаються до розгляду міжнародних конфліктів. Окрім проваджень у міжнародних трибуналах, національні системи правосуддя дедалі частіше розглядаються як можливі інстанції для переслідування серйозних порушень міжнародного права.
Різні оцінки конфлікту
Ізраїльський уряд ще з початку своїх військових операцій у Лівані наполягає, що удари спрямовані на військову інфраструктуру та бойовиків Хезболли. За ізраїльською версією, операції проводяться відповідно до норм міжнародного права і з урахуванням зобов’язання щодо захисту цивільного населення.
Правозахисні організації та міжнародні спостерігачі натомість неодноразово критикували окремі удари, внаслідок яких загинула велика кількість цивільних або була знищена цивільна інфраструктура. Вони вимагають незалежних розслідувань, щоб з’ясувати можливі порушення гуманітарного міжнародного права.
Чи був авіаудар по Tyros дійсно протиправним або чи може бути виправданий як військова дія, наразі не встановлено. Це питання тепер має стати предметом можливого розслідування французької юстиції.
Подача скарги є ще одним кроком у юридичній розробці наслідків ближньосхідного конфлікту на національному рівні. Для родичів загиблих насамперед важлива надія на незалежне розслідування та встановлення відповідальності. Чи переросте це в офіційне кримінальне провадження або будуть висунуті обвинувачення, залежить від результатів можливого слідства. Незалежно від підсумку, ця справа демонструє зростаюче значення національних судів у притягненні до відповідальності за ймовірні порушення міжнародного права.
Автор: P. Tiko