Родина Christophe Gleizes знову звернулася до президента Алжиру з проханням про помилування

Париж – 07.07.2026: Родина французького журналіста Christophe Gleizes знову звернулася до президента Алжиру Abdelmadjid Tebboune з проханням про президентське помилування. За даними ЗМІ та правозахисних організацій, звернення адресоване безпосередньо особистій компетенції глави держави. Gleizes, 37, у червні 2025 року був засуджений за «апологію тероризму» до семи років ув’язнення; з часу арешту в травні 2024 року він утримується під вартою в Алжирі.

Підтримувачі вказують на стан здоров’я та психологічний стан ув’язненого і наголошують на гуманітарному характері прохання. Reporters sans Frontières (RSF) та кілька французьких редакцій неодноразово висвітлювали цю справу й вимагали від влади в Алжирі прозорості та поблажливості. Також депутати в Парижі закликали до скоординованої дипломатичної лінії. За узгодженими повідомленнями, французький уряд продовжує спиратися на тихі контакти з алжирськими партнерами; термін ухвалення можливого рішення не визначено.

Юридично вирок спирається на обвинувачення, що Gleizes нібито мав при собі матеріали та поширював вміст, який алжирські власті кваліфікували як пропагандистський. Його редакція та юридичні представники це відкидають і говорять про криміналізацію журналістської праці. Рішення алжирських судів у Tizi Ouzou 2025 року підтвердили термін ув’язнення. Незалежні спостерігачі вбачають у справі ознаки, що вона вписується в період напружених відносин між Парижем і Алжиром з 2024 року, коли питання віз, безпеки та політики пам’яті неодноразово ставали точками конфлікту.

В Алжирі президент може оголошувати помилування з нагоди державних свят, з гуманітарних причин або у поодиноких випадках і навіть терміново. Прецеденти показують, що такі рішення можуть бути несподіваними, але вони не підпорядковуються жорстким правилам. Родина Gleizes за власними словами вичерпала звичайні засоби правового захисту і тепер зосереджується на політичному вирішенні. Правозахисні групи вимагають паралельно дотримання мінімальних стандартів умов утримання та доступу до адвокатської допомоги.

Справа виходить за межі особистої трагедії і зачіпає свободу преси та співпрацю між двома країнами. Для Парижа на першому місці стоїть консульський супровід громадянина за кордоном; Алжир же наголошує на своїй суверенності та застосуванні національного законодавства. Дипломатично помилування вважають найшвидшим шляхом до фактичного припинення ув’язнення. Таке рішення не обов’язково автоматично врегулює суперечку, але може відкрити простір для прагматичного діалогу щодо судової співпраці та захисту журналістської діяльності.