Париж – 13.06.2026: Французький євродепутат Тьєррі Маріані, член Rassemblement National, протягом останніх двох років неодноразово з’являвся на державному телебаченні Грузії. Це викликало спекуляції про те, що Маріані може поширювати проросійську пропаганду Кремля. Розслідувальна група “Vrai ou Faux” детально вивчила обставини цих виступів.
Маріані працює у Європейському парламенті з 2019 року і відомий своєю явно проросійською позицією. Він часто захищав політику Кремля та критикував західні ЗМІ, які, на його думку, спотворюють російський погляд. Його присутність, особливо на грузинському телеканалі “Rustavi 2”, наразі піддається сумніву щодо того, чи сприяє вона поширенню російських наративів.
“Rustavi 2” – приватний канал із тісними зв’язками з грузинським урядом і часом використовується як майданчик для поширення російської точки зору на регіональну політику. Виступи Маріані на цьому каналі спричинили дискусії, особливо в контексті геополітичної напруженості між Грузією, Росією та Європейським Союзом.
Сам Маріані заявив, що не виступає від імені Європейського парламенту. Він підкреслив, що його мета – сприяти діалогу між Європою та Грузією, а його вислови відображають особисту думку. Наразі грузинський уряд не дав офіційної позиції щодо цих звинувачень.
Водночас у Грузії лунають критичні голоси політиків, які застерігають, що надто тісні зв’язки з проросійськими особистостями можуть підірвати нейтральність країни. Вони наголошують на важливості збалансованої зовнішньої політики для прагнення Грузії зблизитися з Європейським Союзом.
Аналіз “Vrai ou Faux” показує, що Маріані брав участь у дискусійних програмах про відносини між Європою та Росією, але чітких доказів свідомого поширення пропаганди немає. Проте його повторна поява у державних медіа викликає питання щодо впливу на міжнародний імідж Грузії.
Ця тема є прикладом складних динамік геополітичного впливу та медіаприсутності в регіоні, що є геополітично чутливим між Сходом і Заходом. Подальші розслідування можуть пролити світло на ступінь залучення політичних гравців з ЄС до таких напружених питань і вплив цього на політичний розвиток відповідних країн.
Підсумовуючи, варто зазначити, що поширення пропаганди в міжнародному контексті – це багатогранне явище, що потребує ретельного спостереження і аналізу. У випадку Маріані факти поки що не є однозначними, але цей випадок підкреслює виклики європейської зовнішньої політики у геополітично чутливих регіонах.