Російська дезінформація націлена на Глюксманна та Саламе

Париж – 04.08.2026: Фальшиве розслідування про депутата Європарламенту Рафаеля Глюксманна та журналістку Леа Саламе, за даними franceinfo, є частиною російської операції впливу. У тексті стверджується, що Глюксманн за допомогою Саламе намагається вплинути на висвітлення французької президентської виборчої кампанії. Щоб надати цій версії достовірності, як нібито авторів було використано імена французьких журналістів і медіа.

Підробка дотримується зовнішніх ознак журналістського розслідування: вона подає нібито точні дані, висуває політично чутливе звинувачення та посилається на відомі джерела. Однак журналістська оболонка не витримує перевірки. Згадані медійники та редакції заперечили franceinfo свою участь у створенні тексту. Так само вигаданими виявилися й нібито домовленості про кероване висвітлення.

Автори порушують тему, яка через поєднання політики, медіа та приватного життя привертає особливу увагу. Глюксманн, депутат Європарламенту та голова партії Place publique, вважається можливим кандидатом на президентських виборах 2027 року. Саламе належить до найвідоміших журналісток суспільного мовлення. Її стосунки з Глюксманном уже багато років є публічно відомими та спричинили дискусії про журналістську незалежність. Підробка використовує цю реальну ситуацію, щоб зробити правдоподібною необґрунтовану підозру.

Мета операції, імовірно, полягає не стільки в наданні доказу, який можна перевірити, скільки в посіві тривалої недовіри. Той, хто ставить імена реальних репортерів і авторитетних медіа під вигаданим викриттям, привласнює їхню репутацію. Навіть подальше спростування може поширювати початкове твердження, адже звинувачення вже циркулює в соціальних мережах або на сайтах, що імітують новинні ресурси. Від цього страждають атаковані особи, журналісти, яких фальшиво назвали, а також довіра аудиторії до редакційних процедур.

Французька влада від початку російського нападу на Україну неодноразово попереджала про закордонні спроби впливати на суспільні дискусії за допомогою маніпулятивного контенту. До відомих методів належать фальшиві документи, сайти-імітації та скоординовані кампанії поширення. Поточний випадок поєднує ці методи зі зловживанням ідентичністю: вигадано не лише повідомлення, а і його журналістське походження.

З наявної інформації не випливає, чи розпочали органи влади розслідування або чи переслідуватиметься зловживання ідентичністю в кримінальному порядку. Водночас підтверджені спростування журналістів і медіа, названих авторами та видавцями: нібито розслідування не походить від них.