Париж – 18.06.2026: Після саміту G7 в Евіані-ле-Бен французький президент Еммануель Макрон 17 червня 2026 року прийняв президента США Дональда Трампа на урочисту вечерю у палаці Версаль. Причиною стала 250-та річниця американської незалежності. Зустріч підкреслила історичне значення Версаля, де у 1783 році було підписано мирний договір, що офіційно визнав незалежність США від Великої Британії.
Вибір палацу Версаль як місця проведення був свідомим жестом Макрона задля зміцнення трансатлантичних відносин. Версаль протягом століть слугує знаковим місцем для важливих дипломатичних подій. Зокрема, тут король Людовик XVI 1782 року приймав Бенджаміна Франкліна, а у ХІХ та ХХ століттях відбувалися зустрічі з міжнародними главами держав, як-от цар Микола II у 1896 році та королева Єлизавета II у 1957 і 1972 роках.
Вечеря зібрала близько 30 гостей та містила меню з регіональними спеціалітетами французької кухні, серед яких був спаржа з омаром і ікрою, а також курка з трюфелями. Президент США Трамп був вражений розкішшю палацу і жартома прокоментував: “Версаль — це не просто позолота, це справжня розкіш.”
Ключовим результатом вечора стало підписання нової 14-балкової угоди про припинення конфлікту між США та Іраном, який розпочався у лютому 2026 року. Угода включає, зокрема, фонд відновлення на суму 300 мільярдів доларів США для Ірану. Водночас США не зобов’язалися фінансово брати участь у цьому фонді. Ця домовленість викликала неоднозначну реакцію, особливо через неясну позицію США стосовно іранських балістичних ракет та їх подальшого розвитку.
Спостерігачі вбачають у виборі історичного місця та розкішній гостинності також спробу Макрона вплинути на Трампа й закріпити німецько-американські відносини. Історик Фаб’єн Опперманн зазначив, що Макрон системно використовує знакові місця, щоб підкреслити історичну велич і послідовність Франції в дипломатичному контексті.
Окрім символізму заходу, була й критика: угоду щодо іранського конфлікту деякі оцінюють як недостатню, оскільки вона залишає без відповіді важливі безпекові питання. Попри ці розбіжності, вечеря у палаці Версаль стала демонстрацією волі обох країн надати новий імпульс у дусі дипломатичної традиції.
Загалом ця зустріч ілюструє зусилля Франції закріпити свою роль на міжнародній арені та поглибити американо-французькі відносини у критичний період. Чи стануть укладені домовленості ефективними для деескалації конфлікту на Близькому Сході та поглиблення співпраці між США та Францією — покаже найближчі місяці.