Скандал навколо американського фінансиста Джеффрі Епштейна розвивається у Франції як окремий юридичний та політичний комплекс. Після того, як прокуратура Парижа на початку 2026 року розпочала нові розслідування, з’являються все нові припустимі жертви. За даними прокурорки Парижа Лор Бекко, до правосуддя звернулося близько десяти додаткових потерпілих. Загалом уже трохи більше двадцяти осіб встановили контакт з органами слідства.
Таким чином, ця справа набирає нового динамізму, тоді як у Франції вона довгий час перебувала скоріше на узбіччі міжнародної розробки справи Епштейна. Якщо раніше громадська увага зосереджувалася переважно на Сполучених Штатах та Великій Британії, то тепер дедалі більше в центрі уваги постає питання, яку роль відігравав Париж у мережі багатомільйонера, який помер у 2019 році.
Розслідування торгівлі людьми та фінансових структур
Французьке правосуддя у лютому 2026 року відкрило два масштабні розслідування. Перше стосується можливих сексуальних злочинів та підозри у торгівлі людьми. Друге зосереджене на фінансових зв’язках та можливих грошових потоках у оточенні Епштейна.
Вихідними точками розслідування є, серед іншого, документи та свідчення зі США, які надали французьким органам влади нові напрямки. В центрі уваги стоїть питання, чи мав Епштейн у Франції помічників, контактних осіб або організаційні структури, які могли сприяти або гарантувати здійснення припустимих злочинів.
При цьому слідчих особливо цікавлять міжнародні мережі між індустрією моди, фінансовим світом та суспільними елітами. Франція відіграє в цьому контексті особливу роль, оскільки Париж протягом десятиліть був центральним місцем зустрічі міжнародних агентств, інвесторів та заможних мереж.
Квартира на Авеню Фош
Особливу увагу привертає розкішна квартира Епстайна на Авеню Фош у 16-му окрузі Парижа. Ця престижна адреса неподалік від Тріумфальної арки входить до числа найдорожчих житлових районів Європи і протягом багатьох років була місцем зустрічі міжнародних бізнесменів, дипломатів та знаменитостей.
Французькі слідчі вже тривалий час перевіряють, хто заходив і виходив із цієї квартири і чи була вона частиною більшої системи. Йдеться не лише про можливі злочини, а й про питання, хто мав інформацію про події і чому вказівки, очевидно, протягом років залишалися без наслідків.
Ця справа торкається чутливої теми французького суспільства: тісного зв’язку між економічною владою, суспільним престижем та інституційним мовчанням. Саме в Парижі традиційно існують тісно переплетені мережі між політикою, економікою, індустрією розкоші та засобами масової інформації. Слідчі тепер мають з’ясувати, чи ускладнювали такі структури розслідування.
Роль Жан-Люка Брунеля
У французькій частині справи Епштейна ключову роль відіграє колишній модельний агент Жан-Люк Брунель. Брунель довгі роки вважався близьким довіреною особою Епштейна і працював в міжнародній модельній індустрії між Парижем, Нью-Йорком та Маямі.
Кілька жінок звинуватили його в цілеспрямованому рекрутуванні молодих моделей для Епштейна або в особистому сексуальному насильстві над ними. Брунеля було затримано у Франції у 2020 році, його звинуватили у ймовірному зґвалтуванні неповнолітніх та сексуальних домаганнях.
Його смерть у 2022 році під час слідчого арешту раптово припинила розгляд справи, однак залишила багато питань без відповіді. Офіційно було встановлено самогубство. Критики ж зазначали, що важливі свідчення та можливі вказівки на інших причетних були втрачени.
Роль Брунеля тому й досі є центральною для французького розслідування. Багато свідчень ймовірних жертв співпадають з раніше висунутими звинуваченнями проти нього і створюють образ міжнародної мережі рекрутингу в оточенні модної індустрії.
Нова увага до модельної індустрії
Нові розслідування знову привертають увагу до попередніх звинувачень проти Жеральда Марі. Колишнього керівника європейської філії престижної агенції Elite раніше також звинувачували кілька жінок у сексуальних домаганнях. Марі відкидає всі звинувачення.
Ця справа серйозно потрясла міжнародну модельну індустрію. Протягом десятиліть вона вважалася середовищем із надзвичайними диспропорціями влади: молоді, часто неповнолітні моделі стикалися із впливовими агенціями, фотографами та інвесторами. Критики вже давно звинувачують цю галузь у систематичному толеруванні порушень меж.
Розслідування справи Епштейна знову посилює цю дискусію. Французькі слідчі тепер перевіряють, чи брали участь певні структури агентств або економічна залежність у тому, щоб змусити ймовірних жертв замовчати або перешкодити свідченням.
Складні юридичні питання
Нові свідчення спочатку не означають звинувачень. Для юстиції зараз починається складна робота перевірки свідчень, відтворення можливих хронологій подій і доведення міжнародних зв’язків.
Особливо делікатними є питання про терміни давності. Багато ймовірних злочинів сталися десятки років тому. Хоча у Франції протягом останніх років кілька разів подовжували строки давності для сексуальних злочинів проти неповнолітніх, юридична робота зі старими справами залишається складною.
Додається ще й міжнародний вимір. Багато можливих свідків, документів та фінансових даних перебувають поза межами Франції. Тому розслідування вимагають тісної співпраці з американськими органами влади та міжнародними поліцейськими організаціями.
Юристи також вказують на те, що французька юстиція тепер перебуває під особливим наглядом. Критики раніше звинувачували країну в надто обережному підході до справ за участю відомих або впливових осіб.
Справа з політичним вибуховим потенціалом
Афера Епштейна дедалі більше перетворюється на політичний символічний випадок. У центрі уваги не стільки індивідуальна вина, скільки функціонування елітних мереж.
Чому підозрювані у злочинах могли роками обертатися у колах багатства, суспільного престижу та міжнародного впливу, не боячись серйозних наслідків? Чому ігнорувалися сигнали тривоги? І яку роль відігравали інституції, які мали забезпечувати захист?
Ці питання виходять далеко за межі Франції. Проте саме Париж у сприйнятті громадськості має особливу символічну вагу: як центр міжнародної культури, індустрії розкоші та суспільної еліти. Те, що саме там тепер розслідують нові докази у справі Епштейна, надає цій справі додаткової вибуховості.
Французька юстиція стоїть перед подвійним викликом. Вона має не лише розслідувати можливі злочини, але й відновити довіру до здатності держави незалежно досліджувати структури влади — навіть якщо вони сягають найвищих суспільних кіл.