Ступінь ракети SpaceX має впасти на Місяць 5 серпня

Париж – 04.08.2026: Відпрацьований верхній ступінь ракети Falcon 9 компанії SpaceX має впасти на Місяць 5 серпня приблизно о 06:35 UTC. У Парижі тоді буде 08:35. Згідно з наявними прогнозами траєкторії, об’єкт вріжеться поблизу кратера Ейнштейна на західному краю видимої півкулі Місяця. Зіткнення не заплановане; воно станеться більш ніж через півтора року після запуску ракети.

У січні 2025 року Falcon 9 вивела в космос два комерційні місячні посадкові модулі. Після цього її верхній ступінь залишився на траєкторії в системі Земля-Місяць. За розрахунками, тепер він зіткнеться з поверхнею зі швидкістю близько 2,4 кілометра на секунду. Цей компонент масою в кілька тонн, імовірно, залишить кратер і викине матеріал із місячного ґрунту.

Модельні розрахунки передбачають кратер приблизно 40 метрів у діаметрі. Його фактичний розмір і форма, однак, залежать від маси ступеня, кута зіткнення та властивостей поверхні. Спалах світла, а також хмара пилу й уламків можуть бути ненадовго зафіксовані приладами в космосі та, можливо, телескопами на Землі. Неозброєним оком цю подію побачити не вдасться.

Для дослідників ненавмисний удар є рідкісною можливістю випробувати методи вимірювання в реальних умовах. Планується дослідити світловий спалах, поширення викинутого матеріалу та можливі сейсмічні сигнатури. Дані можуть допомогти точніше визначати місця ударів на Місяці й оцінювати, на які відстані переміщуються пил і дрібні фрагменти.

Це має практичне значення для подальшого дослідження Місяця. Поблизу майбутньої інфраструктури об’єкти, що падають, можуть вивільняти пил, каміння та уламки. Це порушує питання про належні безпечні відстані й мережі спостереження для посадкових модулів, вимірювальних приладів і можливих місць перебування. Отже, майбутній удар слугує тестовим випадком для моніторингу штучних об’єктів у цисмісячному просторі.

Згідно з наявними оцінками, верхній ступінь не становить небезпеки для Землі. На відміну від цілеспрямованих наукових ударів, космічні агентства не визначали спеціально ані його траєкторію, ані умови спостереження. Компонент ракети залишили після місії, і він більше не контролюється активно.

Тому цей випадок також стосується утилізації верхніх ступенів під час місій за межами земної орбіти. На низьких навколоземних орбітах такі компоненти часто контрольовано спрямовують на повторний вхід в атмосферу. Однак польоти до Місяця мають інші профілі та вимоги. Таким чином, удар одночасно є науковою можливістю та ненавмисним наслідком зростання руху в системі Земля-Місяць.