В Албанії зростає опір одному з найамбітніших туристичних проектів країни. Розкішний курорт вартістю у мільярди, пов’язаний з інвестором Джаредом Кушнером та його дружиною Іванкою Трамп, за кілька днів перетворився на загальнодержавну політичну проблему. З кінця травня тисячі протестувальників проходять вулицями столиці Тирани, протестуючи проти планів будівництва на острові Сазан та в прибережному регіоні Звернець неподалік охоронюваної болотної місцевості Вйоса-Нарта.
Символом руху став саме птах – рожевий фламінго. На плакатах, прапорах і нагнітальних фігурах він символізує захист прибережної смуги, яку багато албанців вважають національною природною спадщиною.
Мільярдний проект на чутливому узбережжі
Проект підтримує інвестиційна компанія Affinity Partners, заснована Джаредом Кушнером. Заплановані інвестиції, залежно від обсягу проекту, оцінюються щонайменше у 1,4 мільярда євро. Передбачено будівництво розкішних готелів, вілл, туристичної інфраструктури та ексклюзивних розважальних пропозицій на поки що майже недоторканому острові Сазан і вздовж південного узбережжя Адріатики.
Уряд розглядає проект як стратегічну інвестицію. Албанія прагне стати елітним середземноморським напрямком і залучити більше платоспроможних туристів. Прихильники проекту посилаються на створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень та стимул модернізації слаборозвинених регіонів.
Проте саме ця концепція викликає зростаючий опір.
Конфлікт через природу та власність
Екологічні організації вже кілька місяців попереджають про наслідки проекту. Регіон Вйоса-Нарта належить до екологічно найцінніших територій Албанії. Болота слугують місцями відпочинку та розмноження численних видів птахів. Крім фламінго, тут мешкають морські черепахи, рідкісні види тюленів та безліч перелітних птахів.
Критики побоюються, що заплановані будівельні роботи можуть змінити сотні гектарів досі недоторканого прибережного ландшафту. Особливо гострою є суперечка через близькість проектів до охоронюваних природних зон. У той час як розробники запевняють, що дотримуватимуться екологічних стандартів і впроваджуватимуть сталий розвиток, багато природоохоронців сумніваються у сумісності розкішного курорту такого масштабу з делікатними екосистемами на місці.
Додатково виникають питання щодо надання земельних ділянок. Активісти звинувачують владу у відсутності прозорості та критикують, що ключові дозволи й договори не були достатньо обговорені публічно.
З екологічного протесту – політичний рух
Протести вже набули значно ширшого масштабу. Те, що почалося як місцевий спротив проти будівництва, поступово перетворюється на загальну критику уряду і державного керівництва.
Багато демонстрантів бачать у проекті символ тісного зв’язку між політичною владою та міжнародними інвесторами. Звинувачення полягає у тому, що економічні інтереси привілейованих акторів враховуються більше, ніж інтереси населення.
Девізи на кшталт «Албанія не на продаж» або «Наше узбережжя належить усім» відображають цю тенденцію. Для багатьох учасників протестів це стосується вже не лише захисту природи, а й питань верховенства права, демократичного контролю та суспільної власності.
Рух підтримує незвично молоде покоління. Студенти, екологічні активісти та молоді працівники формують обличчя демонстрацій. Спостерігачі вже говорять про найбільший незалежний від партій протестний рух за останні роки.
Ескалація в Звернеці
Особливо загострилася ситуація після встановлення парканів і колючого дроту на частині запланованої будівельної ділянки в Звернеці. Відео зі зіткненнями між демонстрантами та приватними охоронцями швидко поширилися у соціальних мережах і посилили громадське обурення.
Для багатьох албанців це стало переломним моментом. Зображення створювали враження, що до цього вільно доступний прибережний відрізок поступово приватизується. У країні, де узбережжя традиційно вважається громадським надбанням, це торкнулося болючої струни.
Протести розширилися з регіону Вльора на Тірану та інші міста. Також у албанській діаспорі були організовані акції солідарності.
Еді Рама ставить на економічний розвиток
Прем’єр-міністр Еді Рама продовжує наполегливо захищати проект. Його уряд уже роками реалізує стратегію позиціювання Албанії як привабливого майданчика для міжнародних інвестицій. Туризм вважається центральним драйвером зростання.
Рама аргументує, що країні потрібен іноземний капітал для розбудови інфраструктури та підвищення рівня життя. На його думку, зупинка проекту була б негативним сигналом для міжнародних інвесторів.
Водночас глава уряду опиняється під тиском. Опозиція використовує протести, щоб підняти питання прозорості і боротьби з корупцією. Громадські організації також вимагають повного розкриття угод та процедур отримання дозволів.
Випробування на європейський шлях Албанії
Ця суперечка далеко виходить за межі окремого туристичного проекту. Вона зачіпає ключові питання, що є вирішальними для довгострокового розвитку Албанії.
Як кандидат на вступ до ЄС, країна стоїть перед викликом поєднати економічне зростання з верховенством права і екологічними нормами. Європейський Союз надає великого значення захисту чутливих екосистем так само, як і прозорому управлінню та незалежним механізмам контролю.
Тож так звана «Фламінгова революція» – це більше, ніж місцевий протест проти розкішного курорту. Вона демонструє напруження у країні, яка з одного боку прагне інвестицій і модернізації, а з іншого – хоче захистити свої природні ресурси та демократичні інститути. Реакція уряду на цей конфлікт може мати сигналізуючий ефект далеко за межами прибережного регіону Вйоса-Нарта. Для Албанії це становить своєрідний тест на політичну зрілість і здатність поєднувати розвиток із суспільним благом.
Автор: П. Тіко