Французький Сенат у ніч на 30 червня 2026 року ухвалив одне з найсуперечливіших аграрних рішень останніх років. За 183 голоси проти 129 палата парламенту схвалила поправку до закону про сільськогосподарський план надзвичайних заходів, яка за суворими умовами дозволяє тимчасове поновлення використання двох у Франції заборонених інсектицидів: Acetamiprid та Flupyradifuron. Примітним є не лише переконливий результат голосування, а й те, що уряд явно виступив проти цієї ініціативи.
Рішення підкреслює глибокий конфлікт між економічними інтересами сільського господарства та цілями захисту довкілля й біорізноманіття. Одночасно воно показує, наскільки складно для Франції сьогодні узгодити національні екологічні стандарти з умовами конкуренції на внутрішньому ринку Європейського Союзу.
Новий підхід після провалу ініціативи Дюпломба
Голосування пов’язане з дискусією, яка ведеться протягом кількох років. Ще в 2025 році консервативний сенатор Laurent Duplomb намагався законодавчо дозволити повторне використання певних неонікотиноїдів або подібних діючих речовин. Тоді проєкт зазнав поразки у французькій Конституційній раді, яка визнала заплановані винятки неконституційними через недостатнє правове забезпечення.
Нинішня ухвалена поправка має виправити саме ці недоліки. Винятки обмежені в часі і можуть надаватися лише після експертної оцінки відповідним органом з питань охорони здоров’я та безпеки. Таким чином законодавець орієнтується на вимоги, які раніше сформулювали Conseil d’État та Конституційна рада.
Водночас це явно не означає загального повторного дозволу цих діючих речовин. Мова йде виключно про можливість надання вузько визначених дозволів-винятків.
Зачеплені культури
Запропоновані винятки стосуються виключно сільськогосподарських секторів, де виробники стверджують, що наразі не мають достатньо ефективних альтернатив проти певних шкідників.
Зокрема зазначаються:
- цукрові буряки,
- фундук,
- вишні,
- яблука.
Для вирощування цукрових буряків сенатське рішення передбачає особливо широке регулювання. Обробки насіння спочатку дозволяються на один рік з можливістю дворазового продовження. Крім того, в окремих випадках можливі також цілеспрямовані обприскування, якщо це з агрономічної точки зору вважається необхідним.
Аргументи прихильників
Підтримувачі нового регулювання перш за все посилаються на економічну ситуацію багатьох сільськогосподарських господарств. На їхню думку, національна заборона поставила Францію в умови конкурентної нерівності, які в межах ЄС важко витримати.
Поки Acetamiprid та Flupyradifuron у низці країн-членів ЄС і досі дозволені, французькі виробники змушені вдаватися до менш ефективних альтернатив або зазнавати значних втрат врожаю. Особливо у вирощуванні цукрових буряків, а також у плодовому та горіховому виробництві, асоціації повідомляють про значні збитки від тлі та інших шкідників.
Додатково виникає конкурентна проблема з імпортною продукцією. Фрукти чи цукор з інших європейських країн можуть вироблятися з використанням тих самих діючих речовин, які в Франції досі заборонені. Критики такої ситуації говорять про спотворення конкуренції всередині єдиного ринку ЄС.
На думку прихильників, йдеться не стільки про загальне послаблення екологічного законодавства, скільки про збереження окремих галузей виробництва та тисяч робочих місць у сільських регіонах.
Екологічні організації та науковці попереджають
З іншого боку, сенатське рішення викликало жорстку критику. Ліві партії, екологічні організації та численні науковці вбачають у ньому відчутний крок назад у французькій екологічній політиці.
Acetamiprid належить до групи неонікотиноїдів, тоді як Flupyradifuron хімічно належить до спорідненої групи діючих речовин і впливає на ті самі рецептори в нервовій системі комах. Обидві речовини вважаються високоефективними проти шкідників, але вже роками перебувають у фокусі наукових досліджень через можливі наслідки для запилювачів та інших комах.
Численні дослідження вказують, що навіть низькі концентрації можуть порушувати орієнтацію, розмноження та виживання медоносних і диких бджіл. Окрім того, обговорюються впливи на інші види комах та можливі непрямі наслідки для цілісних екосистем.
За нинішнім станом наукових знань Acetamiprid вважається менш токсичним для бджіл, ніж деякі повністю заборонені неонікотиноїди, такі як Imidacloprid або Clothianidin. Однак дослідники довкілля наголошують, що з цього не слідує безпека. Продовжується інтенсивне вивчення довгострокових ефектів, комбінованих впливів з іншими засобами захисту рослин та наслідків для біорізноманіття.
Уряд також залишається скептичним
Примітною є й відмінна позиція французького уряду. Він виступив у Сенаті проти включення винятків до закону про сільське господарство.
Сумніви уряду мають не лише змістовний характер. На думку виконавчої влади, суперечливе питання пестицидів може відволікти від основної мети закону. Закон про надзвичайні заходи містить низку заходів для посилення конкурентоспроможності сільського господарства і має бути прийнятий якомога швидше. Тривала суперечка навколо засобів захисту рослин може затягнути або навіть поставити під загрозу весь законодавчий процес.
Парламентський шлях ще не завершений
Після голосування в Сенаті відновлення використання двох діючих речовин ще зовсім не вирішене. Закон усе ще перебуває в парламентському процесі і може бути змінений або окремі положення можуть бути виключені на подальших етапах. З огляду на політичну вибухонебезпечність питання, також ймовірна нова юридична перевірка.
Дебати довкола Acetamiprid та Flupyradifuron є показовими для фундаментальної дилеми європейського сільського господарства. З одного боку, зростає політичний тиск на ефективний захист біорізноманіття та навколишнього середовища. З іншого — фермери зіштовхуються зі зростаючою глобальною конкуренцією, де різні національні правила допуску можуть мати суттєві економічні наслідки. Те, як Франція вирішить цей конфлікт цілей у майбутньому, матиме значення далеко за межами поточної законодавчої ініціативи для європейської аграрної політики.
Автор: P. Tiko