Франція суттєво збільшує кількість місць у спеціалізованій медичній післядипломній освіті на 2026 рік

Париж – 05.08.2026: Міністерство охорони здоров’я Франції планує надати загалом 10 260 місць для майбутніх лікарок і лікарів-спеціалістів у навчальному наборі 2026 року. За даними уряду, це на 15 відсотків більше, ніж попереднього року. Ці місця стосуються післядипломної медичної підготовки, яка у Франції організована як інтернатура та регулює доступ до різних спеціальностей.

Як повідомляє міністерство, додаткові можливості мають передусім отримати території з обмеженим доступом до медичної допомоги. Серед них названо Centre-Val de Loire, Nouvelle-Aquitaine та Hauts-de-France. У цих регіонах подекуди існують значні відмінності між містами й сільськими місцевостями – як за щільністю практикуючих лікарок і лікарів, так і за укомплектованістю лікарняних посад. Тому розподіл місць для післядипломної підготовки є важливим інструментом державної політики у сфері охорони здоров’я.

Збільшенням кількості місць уряд реагує на довгостроковий дефіцит медичного забезпечення, причини якого значно ширші за кількість місць для навчання в університетах. Багато практикуючих лікарів досягають пенсійного віку, водночас населення старіє, а потреба в лікуванні зростає. Кабінети сімейних лікарів, відділення невідкладної допомоги, психіатричні заклади та інші лікарняні відділення вже багато років мають труднощі з набором персоналу. Більша кількість місць для післядипломної підготовки може зміцнити кадровий резерв медицини, однак повною мірою це дасть результат лише після кількох років навчання.

Кількість оголошених місць також не означає, що всі вони будуть заповнені. Вирішальними є уподобання випускниць і випускників щодо спеціальності та місця роботи, а також фактичні навчальні можливості клінік. Викладацький персонал, графіки чергувань і якість наставництва обмежують кількість молодих медикинь і медиків, яких може прийняти заклад. Тому розширення має бути забезпечене організаційно та фінансово.

Через розподіл місць для післядипломної підготовки держава може створювати стимули на користь недостатньо забезпечених регіонів. Водночас лише обмежено можна впливати на те, де лікарки та лікарі оселяться для постійної практики після завершення навчання. Великі клініки, професійні мережі та можливості працевлаштування для партнерок і партнерів часто роблять агломерації привабливішими за сільські регіони.

Для державних лікарень збільшення кількості місць усе ж може швидко стати відчутним. Лікарки та лікарі, які проходять післядипломну підготовку, беруть на себе значну частину щоденного медичного обслуговування, особливо під час чергувань. Додаткові посади можуть послабити гострий дефіцит персоналу за умови, що їх буде заповнено та забезпечено належне наставництво. Стале поліпшення амбулаторної допомоги також залежить від привабливих умов для відкриття практики, муніципальної інфраструктури та тіснішої співпраці між клініками й медичними практиками. Наразі безсумнівним є те, що оголошені 10 260 місць істотно розширюють доступ до спеціалізованої медичної післядипломної освіти порівняно з попереднім роком.