Франція посилює свій курс проти ймовірних російських операцій впливу. Міністерство внутрішніх справ видало розпорядження про видворення Ксенії Федорової, колишньої очільниці нині забороненого каналу RT France. Влада звинувачує російську журналістку в цілеспрямованому поширенні кремлівських наративів у французькому медіапросторі та в тому, що цим вона створює загрозу громадському порядку й основоположним інтересам держави.
Федорову досі не депортували. Після вручення розпорядження вона перебуває під домашнім арештом і зобов’язана щодня відмічатися у поліцейській дільниці. Її адвокат Еммануель Півніка заявив, що негайно оскаржить це рішення. Згідно з французьким адміністративним правом, суд, імовірно, тепер перевірить, чи справді виконано умови для видворення.
Звинувачення у скоординованому впливі
На думку Міністерства внутрішніх справ, ця справа виходить далеко за межі суперечливої журналістської діяльності. У розпорядженні про видворення Федорову названо посередницею російських дезінформаційних кампаній. Поширюючи відповідні наративи, вона сприяє впливу на громадську думку та підриву довіри французьких і європейських громадян до їхніх інституцій. Тому її присутність становить “особливо тяжку й актуальну загрозу громадському порядку”.
Французький уряд розглядає цю справу в ширшому безпеково-політичному контексті. Від початку російської агресивної війни проти України Франція та інші європейські держави суттєво посилили заходи проти іноземних операцій впливу. Окрім кібератак, шпигунства й саботажу, в центрі уваги органів безпеки дедалі частіше опиняються дезінформаційні кампанії та використання підконтрольних державі медіа.
Від державного медіа RT France до CNews
Від 2017 року Федорова відповідала за створення та керівництво RT France. Французький підрозділ каналу, що фінансувався російською державою, невдовзі після початку російського вторгнення в Україну у березні 2022 року втратив можливість поширювати свій контент у межах Європейського Союзу. Брюссель обґрунтував заборону тим, що російські державні медіа є частиною скоординованої інформаційної стратегії Кремля та поширюють пропаганду на підтримку агресивної війни.
Після остаточного закриття RT France у 2023 році Федорова залишилася у Франції. Вона заснувала консалтингову компанію та швидко утвердилася як коментаторка в кількох медіа підприємця Венсана Боллоре. Відтоді вона регулярно виступає на CNews та Europe 1, пише для JDNews і веде програми про православну церкву.
Її аналізи війни в Україні часто орієнтуються на офіційну російську аргументацію. Критики закидають їй применшення відповідальності Москви за агресивну війну, покладання на західні держави відповідальності за тривалість конфлікту та поширення сумнівів щодо європейських інституцій. Міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро ще за кілька тижнів до розпорядження про видворення публічно назвав її “відвертою пропагандисткою”, яка слугує рупором кремлівської дезінформації.
Юридичне балансування між свободою слова та захистом держави
Ця справа, ймовірно, тепер займатиме адміністративні суди. Адвокат Федорової стверджує, що його клієнтка є журналісткою та здійснювала професійну діяльність у межах чинного законодавства. Видворення лише через політичні погляди або публіцистичні позиції навряд чи узгоджувалося б з основоположними правами.
Тому уряд має довести, що йдеться не лише про різкі чи суперечливі висловлювання, а про активний внесок в іноземну операцію впливу, яка має конкретні наслідки для національної безпеки або громадського порядку. Це розмежування вважається юридично складним і, ймовірно, становитиме ядро майбутнього провадження.
Водночас мають значення і європейські правові стандарти. Європейська конвенція з прав людини захищає як свободу вираження поглядів, так і свободу преси. Водночас вона визнає, що ці права за певних умов можуть бути обмежені, якщо національна безпека або громадський порядок перебувають під істотною загрозою. Тож судам доведеться ретельно зважити індивідуальні права на свободу та безпекові інтереси держави.
Суперечка навколо дозволу на проживання
Додаткової політичної гостроти справі надала та обставина, що Федорова лише у 2024 році отримала французьку картку на проживання строком на десять років. Дозвіл було видано в межах звичайної адміністративної процедури, а після того, як про це стало відомо, він спричинив значні дискусії.
Опозиційні політики порушили питання, чому колишня керівниця вже забороненого російського державного каналу могла отримати довгостроковий дозвіл на проживання. Кілька міністерств згодом були змушені пояснити, що рішення ухвалювалося на адміністративному рівні й політичного впливу не було. Ця справа спричинила інтенсивну дискусію щодо перевірки дозволів на проживання для осіб, яких звинувачують у зв’язках з іноземними мережами впливу.
Медіа Боллоре заявляють про атаку на свободу преси
Медіагрупи Canal+ і Lagardère демонстративно стали на бік своєї співробітниці. У спільній заяві вони висловили “шок” через розпорядження про видворення та запевнили Федорову у своїй повній підтримці.
На думку компаній, спроба виключити журналістку з публічної дискусії через її політичні позиції є серйозним втручанням у свободу слова та преси. Саме в демократичному суспільстві має залишатися місце також для незручних або суперечливих поглядів.
Критики, натомість, заперечують, що захист свободи преси може мати межі там, де медіа цілеспрямовано стають складовою державних кампаній впливу. Саме це питання тепер, імовірно, набуде політичного значення й поза межами конкретного окремого випадку.
Таким чином, розпорядження про видворення позначає поворотний момент у французькому підході до ймовірного іноземного впливу. Уперше такий далекосяжний захід спрямовано проти коментаторки, яка утвердилася у французьких медіа і яку уряд звинувачує в діях в інтересах чужої держави. Чи витримає це звинувачення судовий розгляд, залишається відкритим питанням. Незалежно від результату провадження, ця справа ще довго формуватиме дискусію про межі між свободою преси, національною безпекою та захистом демократичних інституцій.
Андреас М. Брукер