Кампанія дезінформації «Матрьошка» показує, наскільки систематично та міжнародно скоординовано російські актори сьогодні намагаються впливати на громадську думку в Європі. У центрі — Франція, але постраждав увесь Захід.
З кінця літа 2023 року французька влада з дедалі більшим занепокоєнням спостерігає за гібридною операцією впливу, яка встановлює нові стандарти за своєю складністю та наполегливістю. Під кодовою назвою «Операція Матрьошка», названою на честь вкладених одна в одну російських дерев’яних ляльок, розгортається багаторівнева кампанія з метою дестабілізації західних суспільств, підриву довіри до усталених медіа та, зокрема, послаблення підтримки України.
Термін обрано не випадково. За кожною викритою маніпуляцією відкриваються нові шари, нові канали, нові актори. Те, що починається як простий допис у соціальних мережах, перетворюється — зрежисоване, скоординоване, точно синхронізоване — на багатоголосну атаку на цілісність публічного дискурсу.
Новий рівень цифрового впливу
Французький орган VIGINUM, відповідальний за моніторинг іноземних операцій цифрового впливу, у нещодавньому звіті розкриває механіку цієї кампанії: у центрі — двоетапний підхід. Спочатку контент поширюють так звані «сіятелі» — переважно у формі маніпульованих зображень, сфальшованих цитат або навмисно викривлених новин. Потім з’являються «цитувальники», які вносять цей контент у дискусії з журналістами або фактчекерами й таким чином прагнуть зв’язати їхні ресурси.
Особливо підступною є професійна подача: візуальний дизайн навмисно відповідає типовій візуальній мові усталених медіадомів. Логотипи, кольорові схеми, типографіка — на перший погляд усе виглядає автентично. Лише при детальнішому розгляді стає очевидним обман.
Використані профілі також дотримуються чіткої схеми: штучно згенеровані фотографії, відсутність історії, мінімальна активність — вони слугують виключно для поширення кампанії. У багатьох випадках це придбані або раніше неактивні акаунти. Сам контент є багатомовним: французькою, англійською, німецькою, італійською та українською.
Франція у фокусі — але не лише вона
Операція не спрямована лише проти Франції, навіть якщо наразі вона там особливо помітна. Країна зазнає атак на кількох рівнях: медіаландшафт, політичні інституції, суспільна довіра — усе перебуває під прицілом.
Конкретні наративи кампанії включають, наприклад, зображення українських біженців як тягаря для країни, що їх приймає, або поширення враження, що Україна є цілком корумпованою системою, яка не заслуговує на західну підтримку. Також висувається твердження, що західні демократії загалом втрачають легітимність — наратив, який у схожій формі з’являється й в інших контекстах.
Особливо актуальний приклад: під час пам’ятних заходів 13 листопада в Парижі — у річницю терактів 2015 року — в соціальних мережах поширювалися сфабриковані зображення, що нібито свідчили про заворушення, спричинені громадянами України. Контент швидко поширювався автоматизованими акаунтами ще до того, як такі медіа, як France24, змогли ідентифікувати його як фейк.
Транснаціональний вимір
Операція не обмежується Францією. Подібні механізми проявилися в Молдові — країні з тісними зв’язками з ЄС — напередодні виборів. Мета там полягала в тому, щоб зобразити уряд прозахідним і некомпетентним, водночас посилюючи проросійські сили.
Загальна схема завжди однакова: дестабілізація публічного дискурсу через цілеспрямовану дезінформацію, надмірне медійне стимулювання та систематичний скептицизм щодо джерел інформації, заснованих на фактах.
Новий виклик для демократій
Кампанія «Матріошка» знаменує поворотний момент у тому, як гібридні загрози діють у цифровому просторі. Йдеться вже не про поодинокі неправдиві повідомлення чи епізодичні дії тролів. Натомість це довгострокова, технічно витончена та міжнародно скоординована стратегія, спрямована на зміну балансу влади у формуванні інтерпретацій у цифровому публічному просторі.
Використовувані засоби тим небезпечніші, чим непомітнішими вони видаються. Значна частина контенту балансує на межі неправди, прив’язується до реальних подій або грає на напівправдах. Це не лише ускладнює спростування, а й робить класифікацію для громадськості складнішою.
Що це означає для німецькомовної аудиторії?
Читачів, які живуть у Німеччині чи Швейцарії та уважно стежать за Францією, також слід застерегти. Операція «Матріошка» спрямована не виключно проти французьких медіа чи установ — вона тестує механізми, які можуть працювати й в інших країнах.
Зокрема, дедалі більший тиск на організації з перевірки фактів, цілеспрямоване використання медійних рутин і емоційний вплив через нібито автентичні зображення створюють нові виклики для демократій по всій Європі. Значущість для ширшої громадськості очевидна: ті, хто отримує інформацію про Францію, можуть несвідомо натрапити на маніпульований контент — навіть якщо він формально виглядає правильним.
Висновок
«Операція „Матріошка“» — не ізольоване явище, а прояв стратегічної переорієнтації російського впливу в цифровій сфері. Вона поєднує класичну пропаганду з технічними можливостями штучного інтелекту та соціальних мереж — і на цій основі формує нову форму асиметричної комунікації.
Відповідь полягає не лише в технічному вдосконаленні чи державному регулюванні. Вона починається з медіакритичної компетентності кожної людини — і зі здатності розрізняти думку та маніпуляцію.
Автор: Андреас М. Брукер