Париж – 03.06.2026: Шарль де Голль, іконічний лідер французького руху опору під час Другої світової війни та пізніший президент Франції, довгий час рідко з’являвся на великому екрані. На відміну від численних британських фільмів про Вінстона Черчілля, у Франції бракувало кінематографічних портретів генерала, який відіграв центральну роль в історії країни.
Одним із небагатьох винятків став фільм «De Gaulle» 2020 року, в якому роль генерала виконав Ламберт Вілсон. Картина зосереджувалась на роках Другої світової війни та показувала де Голля як рішучого лідера, але, попри позитивні відгуки критиків, не змогла охопити широку аудиторію, на яку, можливо, заслуговувала.
Нині кінематографічне зображення де Голля набуває нового виміру: режисер Антонін Бодрі, колишній дипломат, присвячує цьому державному діячеві двосерійний біографічний фільм. Перший фільм «De Gaulle: Tilting Iron» нещодавно продемонстрували на Каннському кінофестивалі, а сьогодні він виходить у кінотеатрах. Другий фільм під назвою «Sovereign Edge» вийде 3 липня 2026 року. Бодрі прагне зруйнувати стереотипи про часто суху, майже монументальну постать і створити більш складний, людяний образ. Важливу роль у цьому відіграє й культурна автономія Франції, що підкреслюється такими сценами, як студентські протести 1940 року.
Виклик у кіновтіленні полягає не лише у вражаючій фізичній присутності де Голля, а передусім у його багатогранній особистості. Симон Абкарян, який грає цього загадкового героя у фільмі Бодрі, описує його як «дуже дивну фігуру, що не вписується у свою епоху». Мета фільму — прорвати часто беземоційну зовнішність і показати внутрішній конфлікт людини.
Цей новий кінематографічний погляд має важливе значення для французької кінематографії, оскільки дає можливість по-новому подивитися на де Голля та переосмислити його роль в історії. Плановане двосерійне видання обіцяє глибше дослідження життя і діяльності видатного державного діяча.
Причини, через які де Голль досі рідко з’являвся у кіно, різноманітні: його складна особистість та труднощі автентичного відтворення на екрані, а також повага до його історичного масштабу, ймовірно, змушували кінематографістів утримуватися. Проте нинішні проєкти висвітлюють більш різнобічний образ.
У час, коли біографічні та історичні картини набирають ваги, посилена увага до де Голля є важливим кроком. Ці фільми закликають глядачів замислитися над темами лідерства, опору та національної ідентичності — питаннями, що й сьогодні не втратили актуальності.
«De Gaulle: Tilting Iron» свідчить про зростаючий інтерес французької кіноіндустрії до складних історичних постатей. Успішний прийом цих творів може надихнути на майбутні проєкти, які оживлятимуть інші сторінки національної історії на екрані.
Джерела
- Le Monde
- Le Parisien