Військова ескалація між Ізраїлем та Іраном тривала менше ніж 15 годин. Проте вона може стати однією з найпізнавальніших зовнішньополітичних подій року. Не через її військові масштаби, а через те, що вона виявила дві важливі тенденції: зростаючу напруженість між прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та президентом США Дональдом Трампом, а також центральне значення поточних переговорів щодо іранської ядерної програми.
Причиною кризової ситуації стали іранські ракетні удари, на які Ізраїль хотів відповісти значно масштабнішою військовою операцією. За повідомленнями, ізраїльські бойові літаки вже були готові завдати ударів по іранських цілях. У цій ситуації особисто втрутився Дональд Трамп. У прямій розмові з Нетаньягу він наполягав на стриманості та посилався на поточні переговори між Вашингтоном і Тегераном. За кілька годин Ізраїль оголосив про відмову від подальших атак за умови припинення бойових дій з боку Ірану.
Цей інцидент підкреслює обмеження свободи дій Ізраїлю. Хоча країна має значні військові можливості та може діяти самостійно, в разі більшої регіональної ескалації політична та військова підтримка США залишається незамінною. Те, що Нетаньягу припинив запланований наступ після втручання Трампа, демонструє вирішальну роль Вашингтона у стратегії безпеки Ізраїлю.
Водночас ця подія свідчить про помітну зміну у політиці США щодо Ірану. Якщо раніше Трамп підтримував конфронтаційний курс із Тегераном, то зараз його адміністрація, здається, віддає перевагу деескалації та переговорам. Нова угода з Іраном могла б стати зовнішньополітичним успіхом для Трампа та допомогти зменшити ризик великої війни на Близькому Сході.
В центрі переговорів перебуває майбутнє іранської ядерної програми, міжнародний контроль і можливе пом’якшення санкцій. Проте переговори залишаються складними. Міжнародні спостерігачі вказують на відкриті питання щодо запасів іранського урану та прозорості окремих ядерних об’єктів.
Політично особливо значущим є той факт, що інтереси Єрусалима та Вашингтона більше не повністю співпадають. Якщо Трамп нині приділяє пріоритет стабільності й дипломатичному прогресу, то Нетаньягу продовжує відстоювати жорсткіший курс щодо Ірану. Це створює напруженість у альянсі, який десятиліттями вважався практично непохитним.
Отже, коротка сутичка була набагато більше, ніж військовим інцидентом. Вона виявила стратегічний конфлікт інтересів між двома близькими союзниками і показала, наскільки безпека Близького Сходу пов’язана з успіхом або провалом ядерних переговорів. Чи триватиме нинішня тиша, залежить не стільки від подій цих 15 годин, скільки від рішень, які будуть прийняті за переговорним столом найближчими тижнями.
Кім Чен Ин: Як війна в Україні надала Північній Кореї нові можливості
Ще під час пандемії коронавірусу правитель Північної Кореї Кім Чен Ин неочікувано висловив самокритику. У рідкісному публічному вибаченні він визнав, що недостатньо покращив рівень життя населення. Тоді економічний стан країни був вкрай складним. Закриття кордонів, міжнародні санкції та перебої з постачанням суттєво ускладнили і так слабку економіку. Спостерігачі повідомляли про зростаючу безнадійність у народі.
Лише через кілька років Кім демонструє себе успішним державним лідером. На партійному конгресі Робітничої партії він оголосив про початок нової епохи добробуту та сили. Північна Корея не лише стабілізувала економіку, а й зміцнила свій статус ядерної держави. Ця зміна тісно пов’язана з геополітичними наслідками війни в Україні.
Під час пандемії Кім використав кризу, щоб посилити контроль над суспільством. Торгівлю з Китаєм значно обмежили, неформальні ринки скоротилися, а споживання іноземних медіа суворо каралося. Таким чином режим послабив вплив зовнішніх акторів, але одночасно позбавив багатьох громадян основних джерел доходу.
Паралельно влада шукала нові способи фінансування. Доходи північнокорейських робітників за кордоном та масштабні кібероперації з метою отримання іноземної валюти відігравали важливу роль. Вирішальним поворотним моментом став російський напад на Україну в 2022 році.
Північна Корея швидко стала важливим постачальником боєприпасів та військового матеріалу для Росії. За повідомленнями, також відправляли північнокорейських солдатів і робітників до Росії. В обмін Пхеньян отримував необхідні постачання продуктів харчування, енергії та сучасних військових технологій. Політичне співробітництво було додатково поглиблено новою угодою про партнерство.
Ця співпраця значно послабила ефективність міжнародних санкцій. Водночас вона надала Північній Кореї більше свободи дій щодо Китаю, який раніше був її найважливішим економічним партнером. Нині Пекін знову шукає тіснішу співпрацю з Пхеньяном, враховуючи стратегічне суперництво зі США.
Всередині країни з’являються перші ознаки економічного покращення. У Пхеньяні зводять нові житлові висотки, завершуються престижні туристичні проекти, зростає споживання сучасних технологій. Проте економічний розвиток поза столицею залишається значно обмеженим.
Повернення до переговорів щодо денуклеаризації чи наближення до Південної Кореї наразі не спостерігається. Натомість Кім Чен Ин прагне закріпити Північну Корею як ядерну державу назавжди. Збалансування військової сили, російської підтримки та більшої зовнішньополітичної гнучкості зміцнило його позиції як ніколи раніше.
ІНШІ НОВИНИ
Найсильніше землетрус на Філіппінах за 50 років забрав життя щонайменше 32 людей і змусив десятки тисяч залишити домівки.
Представники британського уряду спростували заступника президента США JD Vance, який пов’язав убийство британського студента з тим, що він назвав „вторгненням мігрантів“.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив себе переможцем після результуючих виборів, що стали викликом Москві.
Папа Римський Лео зустрівся з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Ці двоє впливових діячів вважаються провідними опонентами Дональда Трампа.
Патрік Брюель, один з найвідоміших співаків та акторів Франції, був затриманий на допит. Його звинувачують у сексуальних домаганнях і зґвалтуванні 13 жінок.