Цифровий вплив з-за кордону нині належить до ключових викликів для західних демократій. Поряд із кібератаками та класичним шпигунством державні й наближені до держави суб’єкти дедалі частіше вдаються до цілеспрямованих дезінформаційних кампаній, щоб підірвати довіру до політичних інституцій. У центрі уваги західних служб безпеки перебувають російські мережі Storm-1516 та Matriochka. Обидві переслідують одну стратегічну мету: впливати на формування громадської думки, загострювати суспільну напруженість і послаблювати підтримку України західними державами. Водночас їхні методи істотно відрізняються.
Storm-1516: промислове виробництво дезінформації
Storm-1516 вважають однією з найпрофесійніших інформаційних мереж, які західні органи влади відносять до російських структур впливу. За даними французьких служб безпеки, мережа діє з кінця 2023 року та спрямовує свої кампанії насамперед проти європейських держав і Північної Америки.
У центрі її діяльності – систематичне виготовлення зовні достовірних новин. Для цього створюють оманливо схожі інтернет-сайти, що імітують авторитетні медіа або регіональні газети. Ці так звані сайти-клони публікують сфабриковані статті, дизайн і мовний стиль яких максимально точно відтворюють оригінали.
Штучний інтелект при цьому відіграє дедалі важливішу роль. Тексти сьогодні можна створювати або адаптувати до різних цільових аудиторій за лічені хвилини. Водночас сучасні програми для обробки зображень і відео дають змогу виробляти переконливі маніпуляції – від згодом змінених фотографій до діпфейків, у яких люди роблять заяви, яких ніколи не робили.
Цей підхід доповнюється викраденням особистості. Імена журналістів, логотипи відомих медіакомпаній, а також установ чи неурядових організацій використовують неправомірно, щоб створити враження серйозної журналістики. Після цього скоординовані мережі акаунтів у соціальних медіа поширюють контент через такі платформи, як X, Telegram або TikTok, забезпечуючи швидке охоплення аудиторії.
Кілька французьких політиків упродовж останніх років стали цілями таких кампаній. Зокрема, поширювалися вигадані повідомлення про стан їхнього здоров’я, нібито корупційні справи або приватні скандали. Навіть коли ці твердження швидко спростовували, вони часто вже встигали охопити широку аудиторію.
Matriochka: коли фактчекери самі стають мішенню
Тоді як Storm-1516 робить ставку на масове поширення неправдивого контенту, операція Matriochka дотримується іншої стратегії. Її справжня атака спрямована не стільки проти громадськості, скільки проти журналістів і професійних фактчекерів.
Оператори також створюють підроблені документи – наприклад, нібито газетні статті, маніпульовані відео, плакати або скриншоти. Потім через соціальні мережі редакції та організації з перевірки фактів цілеспрямовано закликають перевірити цей контент.
На перший погляд така поведінка видається суперечливою. Насправді ж цей метод переслідує дві стратегічні цілі. По-перше, редакції змушені витрачати значні кадрові ресурси на перевірку вигаданого контенту. По-друге, вже саме публічне спростування фейку привертає до нього додаткову увагу. Навіть коли медіа викривають маніпуляцію, початкове твердження часто охоплює значно ширшу аудиторію, ніж без фактчекінгу.
Такий підхід використовує відомий психологічний ефект: багато людей згодом пам’ятають сенсаційне твердження, але не його спростування. Завдяки цьому дезінформація може мати довгостроковий вплив, хоча її неправдивість доведена.
Стандартизований перебіг сучасних дезінформаційних кампаній
Західні служби безпеки спостерігають у численних російських операціях впливу майже ідентичний алгоритм дій.
Спочатку створюється якомога правдоподібніший фальшивий контент. Потім він з’являється на спеціально створених вебсайтах або на копіях медіа, що нагадують відомі новинні портали. На наступному етапі скоординовані мережі автоматизованих або частково автоматизованих акаунтів у соціальних медіа забезпечують його швидке поширення.
Лише після цього тему часто підхоплюють великі акаунти або політичні інфлюенсери. Чи роблять вони це з переконання, через необізнаність або з політичного розрахунку, для успіху кампанії часто має другорядне значення. Вирішальним є те, щоб дискусія набрала обертів.
Навіть якщо медіа або органи влади згодом однозначно спростовують інформацію, часто залишається певний сумнів. Саме цей ефект є ядром сучасних інформаційних операцій. Мета не обов’язково полягає в тому, щоб переконати якомога більше людей в очевидній неправді. Натомість має виникнути невизначеність. Той, хто постійно стикається із суперечливою інформацією, легше втрачає довіру до медіа, органів влади або демократичних інституцій.
Частина ширшої російської інформаційної екосистеми
За оцінкою західних органів влади, Storm-1516 і Matriochka діють не ізольовано. Натомість їх відносять до ширшої мережі російських інформаційних операцій.
Раніше особливу увагу привернула операція Doppelgänger. У її межах інтернет-сайти міжнародно відомих медіа майже повністю копіюються. Лише інтернет-адреса незначно відрізняється від оригіналу. Через це користувачі легко потрапляють на фальшиві новинні портали та вважають їхній контент справжньою журналістикою.
Цю екосистему доповнює Portal Kombat – мережа із сотень багатомовних інтернет-порталів, які поширюють проросійські наративи численними європейськими мовами. Разом ці структури утворюють інфраструктуру з розподілом функцій, у якій контент виробляють, тиражують і поширюють різними каналами.
Тому експерти дедалі частіше говорять про промислову форму інформаційних маніпуляцій. Сучасне програмне забезпечення, штучний інтелект і соціальні медіа дозволяють у найкоротші строки створювати та міжнародно поширювати великі обсяги зовні достовірного контенту.
Чому виборчі кампанії особливо вразливі
Виборчі кампанії створюють ідеальні умови для дезінформаційних кампаній. Політичні дебати емоційні, суспільні лінії конфлікту проявляються особливо виразно, а медіа майже цілодобово повідомляють про кандидатів і суперечки.
З погляду іноземних суб’єктів впливу це відкриває кілька можливостей. Окремих політиків можна цілеспрямовано дискредитувати, суперечливі теми – штучно посилювати, а наявну суспільну напруженість – ще більше загострювати. Також можуть намагатися посіяти сумніви в доброчесності самого виборчого процесу.
Для цього часто достатньо самого твердження про можливі маніпуляції або нібито скандали. Навіть якщо пізніше вони виявляються безпідставними, це може надовго підірвати довіру до демократичних процедур.
Французькі служби безпеки виходять із того, що така активність може ще більше зрости напередодні президентських виборів 2027 року. Подібні кампанії впливу вже були задокументовані під час виборів у кількох європейських державах, а також у Сполучених Штатах.
Виклик для відкритих демократій
Протидія цифровій дезінформації ставить демократичні суспільства перед фундаментальною дилемою. З одного боку, необхідно своєчасно виявляти організовані операції впливу та стримувати їхній ефект. З іншого боку, заходи проти дезінформації не повинні обмежувати свободу думки й преси – ключові підвалини ліберальних демократій.
Тому західні уряди дедалі більше інвестують у спеціалізовані аналітичні центри, міжнародну співпрацю та технічні системи раннього попередження. Водночас зростає значення незалежних медіа, професійної перевірки фактів і цифрової медіаграмотності населення.
Storm-1516 і Matriochka наочно демонструють, як змінився характер геополітичних протистоянь. Сьогодні конфлікти ведуться вже не лише військовими або економічними засобами. Контроль над інформацією, суспільним сприйняттям і громадською довірою став стратегічним чинником. Тому справжній виклик для демократій полягає не стільки в тому, щоб запобігти кожному окремому фейку, скільки в тому, щоб надовго зміцнити стійкість своїх інституцій і громадськості до систематичних спроб маніпуляцій.
P. Tiko