Напруженість у Перській затоці досягла нового рівня ескалації. В ніч на 3 червня Іран, за даними Центрального командування США, запустив кілька балістичних ракет і безпілотників у напрямку Бахрейну та Кувейту. Більшість снарядів були перехоплені американськими та регіональними системами ППО або промахнулися по цілях. США негайно відреагували авіаударами по іранських військових позиціях на стратегічно важливому острові Кешм.
Особливої гостроти додає вибір цілей. У Бахрейні розташований головний штаб 5-го флоту США, і він, як і Кувейт, є одним із найважливіших американських союзників у регіоні Затоки. Обидві країни відіграють центральну роль у військовій присутності та системі безпеки США на Близькому Сході. Тож атаки на ці держави у Вашингтоні розцінюють не лише як загрозу регіональним партнерам, а й як прямий напад на американські інтереси.
Американські військові заявили, що іранські атаки були успішно відбиті. Водночас командування підтвердило контратаки по іранській контрольній станції на острові Кешм. За американською версією, цей об’єкт брав участь в координації операцій із безпілотниками та ракетами. Крім того, було знищено кілька іранських безпілотників, які рухалися в напрямку цивільних суден.
Вашингтон назвав дії Тегерана агресивними і підкреслив, що власні військові удари служили виключно захисту американських військ і союзних держав. Уряд США явно намагається подати свою відповідь як обмежений захисний захід і уникнути подальшої ескалації.
У Кувейті війська повідомили про відбиття кількох безпілотників і ракет. Також у Бахрейні спрацювали сирени тривоги. Поки що про великі пошкодження або жертви не повідомляється. Натомість Іран заявив, що успішно атакував американські об’єкти. Цю заяву США спростували. Наразі незалежна перевірка цих даних майже неможлива.
Однак інциденти демонструють, наскільки конфронтація між Вашингтоном і Тегераном поширилася на весь регіон Затоки. Особливо критичною залишається ситуація навколо Ормузької протоки, через яку транспортується значна частка світової торгівлі нафтою. Будь-яке загострення в цьому районі несе великі ризики для глобального енергозабезпечення та міжнародних ринків.
Хоч обидві сторони наголошують на прагненні уникнути відкритої війни, із кожним новим нападом зростає ризик помилкових розрахунків. Бахрейн і Кувейт дедалі більше опиняються між фронтами конфлікту, наслідки якого виходять далеко за межі Близького Сходу.
Росія посилює тиск на Київ: одна з наймасштабніших хвиль атак за останні місяці потрясає Україну
Українська столиця Київ знову переживає дні страху. Початок червня ознаменувався однією з найбільших комбінованих атак безпілотників і ракет за останні місяці, коли Росія вдарила не лише по столиці, а й по численних містах усієї країни. Ці атаки означають нову фазу ескалації у війні, що триває вже понад чотири роки і кінця якій досі не видно.
Київ знову під прицілом
В ніч на 2 червня у Києві протягом кількох годин лунали сирени. Безпілотники і ракети влучили в кілька районів багатомільйонного міста. Багато жителів шукали притулок у метро та підвалах, поки вибухи сотрясали місто. Фото й відео показували палаючі житлові будинки, пошкоджені споруди та густі клуби диму над столицею.
За даними української влади, постраждали житлові будинки, медичні установи та частини енергетичної інфраструктури. У кількох районах тимчасово відключали світло. Рятувальні служби працювали годинами, щоб загасити пожежі та врятувати людей під завалами.
Масована повітряна офензива по всій країні
Останні атаки свідчать про масштаби російської авіакампанії. За українськими даними, лише за одну ніч було застосовано сотні безпілотників і численні ракети різних типів. Хоч українська ППО змогла перехопити велику частину снарядів, багато ракет досягли цілей.
Окрім Києва, під удари потрапили такі міста, як Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтава, Суми та Миколаїв. Міжнародні спостерігачі називають цю операцію однією з наймасштабніших повітряних атак з початку російського вторгнення у лютому 2022 року.
Москва охарактеризувала атаки як відповідь на українські операції проти російських цілей. Представники Кремля говорили про зміну характеру конфлікту і обіцяли нові заходи. Російське керівництво подає авіаудари як відплату, тоді як Україна засуджує їх як прицільні атаки на цивільну інфраструктуру.
Велике навантаження на населення
Кількість жертв продовжує зростати. По всій країні загинуло і зазнало поранень багато людей. Особливо постраждали густонаселені житлові райони, де ракети і безпілотники завдали значної шкоди.
Психологічне навантаження на населення стає все більшою проблемою. Багато людей повідомляють про безсоння, постійну готовність до тривоги та невпевненість, коли розпочнеться наступна хвиля атак. Повторювані нічні повітряні нальоти зараз формують повсякденне життя багатьох сімей.
Війна на виснаження без прогнозованого кінця
Попри масштабні авіаудари, просування російських військ на фронті залишається обмеженим. Військові експерти вказують, що Москва підвищила військовий тиск, але масштабних операційних проривів поки що немає. У цьому контексті стратегічні авіаудари набувають дедалі більшого значення.
Президент Володимир Зеленський знову закликав до додаткових західних систем протиповітряної оборони. Особливо важливими вважають сучасні системи Patriot, які можуть відбити все більш складні російські ракетні та безпілотні атаки.
Поки що дипломатичні ініціативи практично не просуваються, а міжнародні побоювання щодо тривалої війни на виснаження зростають. Останні атаки на Київ підкреслюють готовність Росії застосовувати значні військові ресурси. Для народу України надія на повернення до нормального життя поки що залишається далекою.
Як війна з Іраном завадила роззброєнню Хезболли
Роззброєння Хезболли роками залишається однією з ключових безпекових цілей Ізраїля. Водночас багато політичних сил у Лівані прагнуть включити шиїтську міліцію до державних структур і припинити її монополію на зброю. На початку 2025 року це завдання здавалося вперше досяжним. Проте війна між Ізраїлем, США та Іраном кардинально змінила політичні умови та змарнувала рідкісний шанс.
Історична можливість
Війни у Газі та Лівані після атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року суттєво послабили регіональних союзників Ірану. Особливо сильні втрати зазнала Хезболла. Вбивство її давнього генерального секретаря Хассана Насралли, цілеспрямовані ізраїльські операції проти комунікаційних структур та знищення великої частини її арсеналу завдали організації значного удару.
На цьому фоні наприкінці 2024 року сформувалася незвичайна політична динаміка. В рамках припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном велись переговори про поетапне роззброєння Хезболли. Уряд Лівану, посилений новим політичним керівництвом, поставив відновлення державного монополію на застосування сили на пріоритетне місце. Навіть були підготовлені конкретні плани щодо ліквідації озброєнь міліції.
Західні та арабські країни бачити в цьому рідкісну можливість мирного вирішення десятилітньої проблеми.
Війна з Іраном змінює ситуацію
Однак цей процес було раптово зупинено через військову ескалацію між Ізраїлем і Іраном. Після того як США та Ізраїль атакували іранські об’єкти, Хезболла знову відкрито стала на бік свого головного союзника. Відбулися ракетні удари по Ізраїлю, після чого Ізраїль значно розширив військові операції у Лівані.
З ізраїльської точки зору, тепер можливим здавався військовий шлях до роззброєння. Те, що дипломатично вдалося лише частково, планувалося завершити наступальною операцією. Політична логіка була зрозумілою: ослаблена і без керівництва Хезболла здавалася більш вразливою ніж будь-коли.
Але реальність склалася інакше.
Безпілотник як стратегічний «вирівнювач»
Важливу роль відіграв фактор, який уже був помітним у численних конфліктах останніх років: зростаюче значення безпілотників на полі бою.
Хезболла використовувала безпілотні літальні апарати для атак на ізраїльські війська та командні структури. Записи цих атак вона навмисно поширювала в соцмережах і водночас використовувала у пропагандистських цілях. Попри військову перевагу Ізраїлю, це створило певний глухий кут. Ізраїльські сили могли чинити значний тиск, але не змогли повністю знищити Хезболлу.
Водночас ізраїльська наземна наступальна операція посилила політичну легітимацію організації серед багатьох її прихильників. Для них війна підтверджувала традиційний образ Хезболли як руху опору проти іноземної окупації.
Вікно можливостей зачинилося
Роззброєння Хезболли залишається метою для багатьох ліванських політиків. Вони стверджують, що лише держава з чітким монополієм на застосування сили може забезпечити довгострокову стабільність і запобігти тому, щоб Ліван знову втягували у регіональні конфлікти.
Однак умови погіршилися. Політична слабкість Хезболли, готовність до переговорів та міжнародна підтримка компромісу на початку 2025 року утворили рідкісне «вікно» можливостей. Війна з Іраном поки що це вікно закрила.
Таким чином Ліван залишився у знайомій реальності: рішення про війну і мир часто приймаються не у Бейруті, а визначаються регіональними та міжнародними боротьбами за владу. Перспектива суверенної та стабільної держави не зникла – однак відсунута на ще віддаленішу відстань.
Інші новини
– Судове рішення затримує плани уряду США зі створення карантинної станції для еболи в Кенії.
– У Новій Зеландії два вкрай плідні папуги допомагають врятувати свій вид, що перебуває під загрозою зникнення.
– Уряд США купив золото у колумбійського картелю, хоча планував накласти на нього санкції.
– У Албанії посилюються протести проти спірного проєкту розкішного курорту.
– У Великобританії викликає обурення смерть студента, якого під час смерті затримала поліція у кайданках.
– Стратегія Ізраїлю в Лівані змінюється у зв’язку з атаками Хезболли за допомогою безпілотників.