Іспанські простори захисту від спеки змушують Францію діяти

Париж – 21.07.2026: Іспанські простори захисту від спеки опинилися в центрі уваги у Франції як можливий зразок для адаптації до дедалі частіших хвиль спеки. Йдеться про доступні для громадськості приміщення та відкриті простори, які під час екстремальної спеки є достатньо прохолодними, затіненими та легкодоступними. Бібліотеки, культурні центри, школи, парки або озеленені площі можуть виконувати цю функцію, якщо доступ, години роботи та інформування надійно організовані.

Таким чином, цей підхід виходить за межі точкового відкриття будівель з кондиціонуванням. Муніципалітети мають спочатку визначити райони, що зазнають найбільшого навантаження, і вразливі групи населення, відібрати відповідні місця за термічними та соціальними критеріями й врегулювати їхню роботу під час спеки. Посібник, оприлюднений наприкінці червня іспанською мережею міст Red de Cis por el Clima, описує весь процес – від картографування та муніципального управління до інформування мешканців.

Особливо далеко в цьому просунулася Країна Басків. Місцеве екологічне товариство Ihobe у 2026 році представило технічні критерії для муніципальних мереж. Воно розглядає простори захисту від спеки як використання наявних внутрішніх і зовнішніх територій із тепловим комфортом та загальним доступом у періоди спеки. За даними уряду Країни Басків, пропозиція на всій території регіону нині охоплює майже 500 таких місць. Отже, модель спирається на місцеву інфраструктуру, а не на створення нової централізованої системи.

Контекст у сфері охорони здоров’я є вагомим. За даними актуального фахового посібника, у 2024 році в Іспанії спеці було приписано близько 12 596 смертей. Такі розрахунки охоплюють статистично очікувані додаткові випадки смерті, а не є статистикою індивідуальних причин смерті. Водночас вони підкреслюють, що адаптація до спеки є не лише питанням міського середовища, а й стосується соціальної нерівності, профілактики у сфері здоров’я та муніципального забезпечення базових потреб.

У Франції поки немає єдиної національної мережі за іспанським зразком. Третій національний план адаптації до зміни клімату, оприлюднений 10 березня 2025 року, об’єднує заходи до 2030 року для захисту населення від хвиль спеки, посух, повеней та інших ризиків. Від 26 січня 2026 року державна референтна траєкторія адаптації до зміни клімату також закріплена в екологічному законодавстві. Вона має спрямовувати планування відповідно до майбутніх рівнів потепління.

Однак на місцевому рівні вже з’являються порівнянні елементи. Французьке агентство з питань довкілля ADEME у квітні 2026 року оприлюднило методику партисипативного картографування просторів захисту від спеки. Проєкт було розроблено спільно з Toulouse Métropole; він має допомогти муніципалітетам виявляти, оцінювати та робити публічно помітними прохолодні місця, якими люди реально користуються. Вирішальне значення має не лише температура, а й безбар’єрна доступність та поінформованість про такі можливості.

Тому перенесення іспанської моделі насамперед означало б завдання з координації: муніципалітети мали б узгодити стандарти доступу, позначення, супроводу та активізації під час попереджень про спеку. Франція має стратегічну рамку у вигляді плану адаптації. Відкритим залишається питання, чи постане з неї зрозуміла по всій країні мережа, яка в повсякденному житті справді охоплюватиме насамперед літніх людей, дітей, бездомних і мешканців міських кварталів із сильно ущільненим покриттям.