У Греноблі нещодавно несподівана справа зацікавила слідчих, юристів та експертів з безпеки одночасно. Шість чоловіків віком від 33 до 69 років потрапили в поле зору французької поліції після того, як, як стверджується, намагалися виготовити саморобну вогнепальну зброю за допомогою 3D-принтера. Те, що спочатку звучить як дивний технічний експеримент, при більш детальному розгляді відкриває середовище тривоги через кризу, виживанства та зростаючої недовіри до держави та суспільства.
Розслідування тривало кілька місяців під керівництвом спеціального підрозділу з боротьби з організованою злочинністю в департаменті Ізер. В ході роботи правоохоронці виявили 3D-принтери, схеми виготовлення зброї та частково зібрані прототипи. Втім, на цей час розслідувачі не знайшли повністю функціонуючих вогнепальних зразків. Саме тут, ймовірно, і була технічна межа проєкту: металеві стволи та інші ключові компоненти за наявним обладнанням просто неможливо було виготовити.
Незважаючи на це, справа викликає занепокоєння у Франції.
Бо він показує, наскільки сильно змінилися можливості для імпровізованого виробництва зброї. Ще кілька років тому потрібні були обширні машини, фахові знання та доступ до спеціалізованих майстерень. Сьогодні в Інтернеті ширяться детальні плани виготовлення так званих «Ghost Guns» — зброї без серійних номерів, часто виготовленої з пластику і лише частково з металу. Звичайний 3D-принтер не забезпечує військову точність. Але технічний бар’єр знижується. І саме це викликає занепокоєння у правоохоронних органів.
Підозрювані з Гренобля, за даними прокуратури, описували спільну мотивацію: підготовку до можливої «ситуації громадянської війни» або суспільного колапсу. Двоє з старших чоловіків мають кримінальне минуле як грабіжники, інші були раніше абсолютно невідомі поліції та правосуддю. Саме ця суміш особливо збиває з пантелику слідчих. Жодна класична терористична клітинка. Жодна організована торгівля зброєю. Скоріше розрізнена мережа чоловіків, які загубилися у похмурих сценаріях майбутнього.
Термін «виживання» (Survivalismus) у цьому контексті з’являється все частіше.
Спочатку це було рух, що базується на самозабезпеченні та підготовці до криз — створенні запасів, переживанні відключень електроенергії, незалежності від держави. Під час пандемії коронавірусу, після початку війни в Україні та через міжнародні напруження ця сцена значно набрала популярності по всій Європі. Багато прихильників залишаються мирними та діють легально. Дехто поводиться майже як надто обережні любителі кемпінгу з фетишем на консервах. Проте мала частина поступово радикалізується. Тут змішуються кінцева думка про світ, захоплення зброєю та відчуття необхідності захищатися від загрозливого колапсу.
Саме ця сіра зона тепер турбує європейські служби безпеки.
Адже такі групи мало вкладаються в традиційні категорії. Вони часто діють ізольовано, організовуються розрізнено через онлайн-форуми та анонімно діляться технічними інструкціями в мережі. Це значно ускладнює нагляд і раннє виявлення. Експерти вже говорять про нову форму дифузної загрози — менш ідеологічно єдину, зате емоційно заряджену та технологічно дедалі більш підготовлену.
Шестеро обвинувачених із Гренобля залишаються на свободі під судовим наглядом до їхнього процесу 24 червня. Троє з них мають відповідати за створення злочинної організації, інші — за незаконне володіння зброєю.
Цей випадок видається таким тривожним, тому що він не демонструє якоїсь яскравої терористичної мережі, а щось набагато буденніше: людей, які занурюються в кризові фантазії — і раптом починають друкувати зброю. Звучить божевільно. Але це вже давно не чиста наукова фантастика.