Париж – 19.07.2026: За кілька днів у французький прокат вийде фільм, ключова напруга якого виникає не зі злочину, а з вагання після нього. “Gavagai, et autres malentendus” Ульріха Келера розповідає про расистський інцидент у контексті прем’єри фільму в Берліні. У центрі – питання, якою є правильна позиція, коли в одному просторі одночасно присутні покора, гнів, інстинкт захисту та безпорадність.
Історія починається під час зйомок сучасної адаптації “Медеї” у Сенегалі. Там акторка Мая та її колега Нуру зближуються. За кілька місяців вони знову бачаться на прем’єрі спільного фільму в Берліні. Расистський інцидент перед фестивальним готелем виводить із рівноваги й без того крихкі стосунки між ними та перетворює особисті травми на публічне випробування.
Келер, який також написав сценарій, переносить конфлікт не в абстрактну дискусію. Він показує людей, які хочуть говорити, але все ж говорять повз досвід одне одного. Нуру стикається з нападом; Мая хоче його підтримати. Саме цей імпульс, як підказує ситуація, може стати додатковим тягарем, якщо постраждала людина більше не визначає, як називати й осмислювати її досвід.
Назва відсилає до філософського мисленнєвого експерименту американського філософа Вілларда Ван Ормана Квайна: без спільного контексту мова лишається непевною. У фільмі це не перетворюється на повчання, а стає випробуванням для персонажів. Добрих намірів не завжди достатньо. Той, хто як білий спостерігач рішуче втручається, може виявити солідарність. Однак той, хто поспішно перебирає на себе право тлумачення, може заглушити голос людини, проти якої був спрямований напад.
За участю Жан-Крістофа Фоллі в ролі Нуру та Марен Еггерт у ролі Маї німецько-французький фільм робить ставку на акторську гру, що не шукає швидких відповідей. Антична трагедія “Медея” створює тло для питань про владу, мистецький погляд і колоніальні впливи. Зйомки в Сенегалі також не залишаються просто декорацією, а належать до напружень, які пізніше знову даються взнаки в Берліні.
У Франції “Gavagai, et autres malentendus” має вийти 22.07.2026. Фільм, створений у 2025 році, раніше, зокрема, привернув увагу на International Film Festival Rotterdam 2026. Його актуальність полягає не стільки у великій тезі, скільки в показаній невпевненості: расизм помітний не лише там, де когось відкрито ображають. Він проявляється також у тому, кому дозволено говорити, кого чують – і хто в вирішальну мить запитує надто пізно.
Джерела
- franceinfo
- International Film Festival Rotterdam
- filmportal.de
- Cinefil