Лише кілька хвилин відділяють фешенебельну набережну Круазетт від зовсім іншого світу. Поки в Каннах панують розкішні готелі, елегантні бутіки та вражаючі яхти, біля узбережжя на відвідувачів чекає пейзаж, сповнений спокою й первозданності. Після короткої подорожі човном Леринські острови відкривають інший бік Лазурного берега, якого багато відпочивальників спершу навіть не очікують побачити. Замість щільних рядів пляжів, гучної музики та жвавого руху тут панують кришталево чиста вода, тінисті сосни й невеликі приховані бухти.
Невеликий архіпелаг насамперед складається з двох островів: Sainte Marguerite та Saint Honorat. Кожен із них має власний характер, але їх об’єднує одне. Вони запрошують залишити буденність позаду й насолодитися природою в її найкращому вигляді.
Sainte Marguerite є більшим із двох островів і справжнім раєм для любителів купання. Уже неподалік від причалу розташований пляж Sainte Anne. Його пологий берег і спокійна вода роблять його особливо привабливим для родин. Діти тут безпечно хлюпочуться в морі, а дорослі насолоджуються видом на бірюзово-блакитну воду.
Ті, хто шукає трохи більше усамітнення, відкриють уздовж узбережжя численні невеликі бухти. Особливо вражають бухти Дракона на заході острова. Світлі вапнякові скелі там височіють просто з моря, а між ними ростуть сосни, чиї гілки сягають майже самої води. Видимість під водою надзвичайно добра. Не дивно, що любителі снорклінгу особливо цінують цю ділянку. Барвисті риби, луки морської трави та захоплива гра світла під водною поверхнею перетворюють кожну зупинку для купання на невелику пригоду.
Та Sainte Marguerite пропонує значно більше, ніж просто гарні місця для купання.
Мережа добре облаштованих пішохідних стежок веде крізь запашні соснові ліси, повз евкаліптові дерева до тихіших окраїн острова. Особливо Pointe du Batéguier та Pointe Carbonel вважаються потаємними перлинами. Навіть у розпал літа там часто можна знайти тихе місце, де чути лише шум хвиль і сюрчання цикад. Той, хто вирушає в дорогу рано-вранці, може мати острів майже лише для себе. Саме це й надає йому особливої привабливості.
Sainte Marguerite має також виняткове історичне значення. Високо над узбережжям здіймається Fort Royal, чиї мури тісно пов’язані з однією з найзагадковіших постатей Франції. Кажуть, саме тут колись був ув’язнений знаменитий в’язень у залізній масці. Досі його справжню особу оповивають численні легенди. Відвідування фортеці вражаюче поєднує природу та історію.
Неподалік чекає ще одна особливість. Біля узбережжя розташований парк підводних скульптур. Кілька монументальних мистецьких творів спочивають на морському дні, і їх можна побачити вже за допомогою трубки та маски для плавання. Між скульптурами снують риби та інші морські мешканці. Тут мистецтво й природа несподівано зливаються воєдино.
Ще спокійнішим видається менший сусідній острів Saint Honorat.
Тут уже століттями ритм дня визначає життя цистерціанських монахів. Монастир і донині формує образ острова. Виноградники, старі каплиці та вузькі стежки ведуть крізь пейзаж, де час, здається, минає повільніше. Відвідувачі знову й знову натрапляють на тихі місця, що запрошують затриматися.
Узбережжя тут помітно відрізняється від берегів більшого сусіднього острова. Замість великих піщаних пляжів тут переважають пласкі скелі та невеликі місця для купання просто біля води. Багато гостей приїздять сюди не заради великих пляжів, а через особливу атмосферу. Той, хто сяде на одну з теплих скель і подивиться на блискуче море, швидко зрозуміє, чому цей острів вважають місцем спокою.
Розкоші на обох островах годі шукати, і саме в цьому полягає їхня особлива чарівність. Тут немає ані великих готельних комплексів чи торгових вулиць, ані протяжних пляжних набережних. Натомість варто взяти із собою достатньо питної води, невеликий пікнік і міцне взуття. До багажу також слід покласти трубку для плавання, адже підводний світ тут належить до найгарніших у всьому регіоні.
Ще один скарб прихований під водною поверхнею. Навколо островів ростуть великі луки морської трави посидонії. Вони слугують середовищем існування для незліченних морських тварин, виробляють кисень і захищають узбережжя від ерозії. Саме тому значні території перебувають під особливою охороною. Для човнів діють суворі правила щодо швартування на якорі, аби ця вразлива екосистема збереглася в довгостроковій перспективі. Так виняткове біорізноманіття залишиться і для майбутніх поколінь.
Ті, хто досі знав лише відомі пляжі Канн, на Леринських островах переживуть несподівану зміну перспективи. Щойно човен відпливає, висотні будинки та готелі повільно зникають за горизонтом. За кілька хвилин пейзаж визначають соснові ліси, стрімкі узбережжя та насичена блакить Середземного моря. Хіба не дивовижно, наскільки близько розташовані два такі різні світи?
Саме ця близькість і робить поїздку такою привабливою. Вранці прогулюватися елегантними вулицями Канн, а невдовзі купатися в безлюдній бухті – навряд чи можна краще відчути розмаїття Лазурного берега. Ті, хто побував тут хоча б раз, часто розповідають насамперед не про червону доріжку чи розкішні яхти, а про тихі бухти серед сосен. І, якщо чесно, чи є краще місце, щоб просто відпустити всі турботи?
Леринські острови переконливо доводять, що Французька Рив’єра пропонує значно більше, ніж гламур і міжнародні кінофестивалі. Лише за крок від Канн природа зберігає свою первозданну красу. Ті, хто хоче побачити тихий бік узбережжя, знайдуть тут маленький рай, який надовго залишиться в пам’яті.
Стаття M. Legrand