Париж – 14.06.2026: Справа 11-річної Ліанни, яка на початку червня була знайдена мертвою в силосі в департаменті Жерс, викликала хвилю обурення у Франції. Головний підозрюваний, 41-річний Жером Барелла, раніше неодноразово фігурував у звинуваченнях щодо сексуальних домагань до неповнолітніх, проте арешту не відбувалося. Ці прорахунки в судовій системі призвели до масштабних протестів і вимог реформ по всій країні.
8 червня у понад 150 містах тисячі людей вийшли на вулиці, вимагаючи повного перегляду судової політики. Вони критикували, зокрема, недостатню інтеграцію баз даних, через що злочинців, незважаючи на повторні звинувачення, не вдається своєчасно ідентифікувати та притягнути до відповідальності. Демонстранти наголошували на необхідності посилення захисту дітей від сексуальних посягань і ліквідації існуючих прогалин у системі.
Політична реакція на цей випадок була різноманітною. Президент Еммануель Макрон назвав події «очевидними дисфункціями» системи та підкреслив необхідність реагувати без «демагогії». Він закликав до ретельного розслідування інцидентів і перегляду чинних процедур для відновлення довіри громадян до інституцій.
Міністр юстиції Жеральд Дарманен також відреагував на критику. Він наголосив на «потребі правди перед лицем страждань жертв» і анонсував комплексну перевірку існуючих процесів. Дарманен наказав, щоб до 14 липня були переглянуті всі поточні справи, які стосуються неповнолітніх, аби упевнитися, що подібні прорахунки не повторяться.
У цьому контексті також прозвучала вимога кращої інтеграції судових даних. Експерти стверджують, що централізована база даних із інформацією про сексуальних злочинців могла б допомогти швидше ідентифікувати та відслідковувати повторних порушників. Окрім того, обговорюється, чи мають окремі професійні групи, такі як вчителі або керівники клубів, отримувати доступ до цих даних для превентивних дій.
Тим часом Сенат розпочав інформаційну місію з цього питання. Комісія з конституційного права, законодавства, загальних виборів та загального управління Сенату ухвалила розпочати розслідування щодо управління кримінальною політикою та запобігання помилок у ній. Мета полягає у вивченні умов реалізації кримінальної політики та виявленні можливих слабких місць системи.
Підсумовуючи, справа Ліанни демонструє нагальну потребу реформування французької судової системи, особливо щодо поводження з сексуальними злочинцями і захисту дітей. Поточні дискусії та ініціативи можуть прокласти шлях до важливих змін, які допоможуть запобігти подібним трагедіям у майбутньому.