Деякі кримінальні справи схожі на сценарій історичного трилера. Процес, що нині розпочався у Парижі проти семи громадян Грузії, безперечно належить до цієї категорії. У центрі уваги — не коштовності, не картини і не видовищні пограбування банків, а рідкісні книги та манускрипти історії російської літератури. Звинувачення дуже серйозні: обвинувачені нібито викрали цінні оригінальні видання з деяких найпрестижніших бібліотек Франції й замінили їх на майстерно виготовлені копії.
Постраждали, зокрема, Національна бібліотека Франції в Парижі, Університетська бібліотека мов і культур світу, а також бібліотека École normale supérieure у Ліоні. Метод дій ймовірних злочинців свідчить про вражаючу підготовку. Замість застосування насильства чи поспіху вони, здається, діяли з терпінням справжніх майстрів мистецтва. Рідкісні твори спочатку ретельно оглядали, фотографували та вимірювали. Потім фахівці виготовляли високоякісні факсиміле, які пізніше непомітно заміщували оригінали.
Особливу увагу привертає російський національний поет Олександр Пушкін. Його твори мають у Росії культурну вагу, яку важко переоцінити. Для багатьох росіян Пушкін уособлює початок сучасної російської літератури. Саме через це справа набуває виміру, що виходить далеко за межі звичайних злочинів проти власності.
Розслідування вказують на широко розгалужену міжнародну мережу. Подібні крадіжки були зафіксовані в останні роки також у Німеччині, Польщі, Швейцарії, Чехії та кількох країнах Балтії. Слід приводив слідчих через численні європейські країни й сприяв тісній співпраці міжнародних органів. Учасників уже затримали навесні 2024 року.
Однак справжня напруга процесу полягає не лише в тому, хто вкрав книги. Значно цікавіше — мотив. Чи йшлося виключно про гроші? Ринок рідкісних російських перших видань останніми роками значно зріс у ціні. Колекціонери платять за історичні екземпляри суми, які легко сягають шестицифрових позначок.
Водночас існує інша гіпотеза. Деякі слідчі запитують себе, чи може за цими діями стоїть не просто комерційна вигода. Чи це спроба повернути важливі свідчення російської культури назад до Росії? Доказів такої політичної мотивації наразі нема. Проте деякі свідчення викликають увагу. Зокрема, одна з викрадених книжок пізніше з’явилася у каталозі московського аукціонного дому.
Ця справа виявляє помітну уразливість сучасних суспільств знань. Бібліотеки — одне з небагатьох публічних місць, де довіра є частиною повсякденної роботи. Дослідники отримують доступ до цінних фондів, не перебуваючи постійно під підозрою. Саме цим принципом, схоже, й скористалися ймовірні злочинці.
Тепер увага прикута до суду в Парижі. Там розглядатимуть не лише зникнення книг, а й те, наскільки вразливою стало культурне надбання у глобалізованому світі. Між літературою, артринком і геополітичними інтересами межі розмиваються. Те, що спершу виглядало як хитромудре пограбування бібліотеки, може виявитися набагато складнішою історією.
Автор: C. Hatty